Дитинство

Майбутня співачка Ліна Міцукі народилася 7 березня 1988 року в Харкові, Україна, тоді ще в складі СРСР. Її дитинство минуло в місті, відомому своєю індустріальною та культурною енергією. Справжнє ім’я співачки – Аліна Мельник, але вона обрала сценічний псевдонім, натхненний японською культурою, що відображає її екзотичну зовнішність і творчий стиль. У дитинстві Ліна захоплювалася бойовими мистецтвами, зокрема карате, що сформувало її дисципліну та наполегливість. Вона також навчалася в ліцеї мистецтв у Харкові, де опановувала гру на фортепіано та вокал. Ці заняття заклали основу для її майбутньої музичної кар’єри.

У підлітковому віці Ліна виграла конкурс із англійської мови, завдяки чому отримала можливість провести рік у США за програмою обміну. Там вона створила власний шкільний гурт, виступаючи на місцевих заходах. Цей досвід розширив її світогляд і посилив інтерес до музики, адже вона познайомилася з американською поп-культурою та різними музичними жанрами. Повернувшись до України, Ліна твердо вирішила пов’язати своє життя з мистецтвом.

Освіта

Після школи Ліна вступила до Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, де вивчала міжнародні економічні відносини та туризм. Ця освіта дала їй ґрунтовні знання, але музика залишалася її справжньою пристрастю. Паралельно з навчанням вона брала уроки вокалу та брала участь у місцевих музичних проєктах. У 2008 році, будучи студенткою третього курсу, Ліна вирішила спробувати свої сили на національному рівні, подавшись на кастинг шоу «Фабрика зірок-2». Цей крок став поворотним у її кар’єрі.

Початок кар’єри

Перші кроки Ліни в шоу-бізнесі були пов’язані з телевізійними проєктами. У 2007 році вона брала участь у кастингу реаліті-шоу «Любов і музика» на каналі М1, але не пройшла відбір. Проте це не зупинило її. У 2008 році Ліна стала учасницею другого сезону «Фабрики зірок» на Новому каналі, продюсером якого була Наталія Могилевська. Її харизматична зовнішність, сильний вокал і сценічна енергія привернули увагу глядачів і журі. Хоча Ліна не перемогла в шоу, вона дійшла до прямих ефірів, що стало для неї важливим стартом.

Після «Фабрики зірок» Наталія Могилевська запросила Ліну до новоствореного жіночого попгурту Real O, до складу якого також увійшли Регіна Тодоренко, Олена Виноградова та Світлана Тарабарова. Гурт швидко здобув популярність завдяки хітам «Мовчати-кохати», «Я бы» та «Real O». З 2008 по 2012 рік Real O активно гастролював Україною, виступаючи на великих сценах і телевізійних шоу. Ліна була однією з ключових учасниць, чия яскрава зовнішність і вокал додавали гурту особливого шарму.

Музична кар’єра

У 2012 році в гурті Real O почалися зміни: склад оновлювався, і Ліна вирішила покинути колектив, щоб зосередитися на сольній кар’єрі. У 2013 році вона взяла участь у шоу «Співай, якщо зможеш» на Новому каналі, де продемонструвала свою універсальність як виконавиці. Того ж року Ліна випустила перші сольні треки – «Вище, швидше, сильніше» та «Фенікс». Вона також стала режисеркою кліпу на пісню «Фенікс», що показало її творчий потенціал не лише як співачки, а й як авторки візуальних історій.

У 2014-2015 роках Ліна виступала в харківському бенді Saffron Hearts, який виконував музику в стилі регі, соул і тріп-хоп. Цей період ознаменувався її експериментами з новими жанрами та духовними пошуками. У 2019 році вона спробувала свої сили в російському шоу «Песни» на каналі ТНТ, де її виступ оцінювали реппери Тіматі та Баста. Проте Ліна не пройшла далеко в проєкті, а її спроба будувати кар’єру в Росії не принесла успіху. Після цього вона повернулася до України, де продовжила виступати в місцевих закладах.

У 2021 році Ліна разом із іншими ексучасницями Real O возз’єдналася для зйомок кліпу Світлани Тарабарової «Солодкі 16». Ця подія стала ностальгічним моментом для шанувальників гурту, адже вони побачили оригінальний склад разом уперше за 10 років.

Життя після слави

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Ліна Міцукі засудила агресію та покинула Харків. Вона переїхала до Непалу, де нині проживає. У Непалі Ліна продовжує займатися музикою, поєднуючи її з духовними практиками. Вона виступає з англомовними композиціями, часто під акомпанемент музичних інструментів, і ділиться своїми філософськими роздумами в соціальних мережах. У 2024 році Ліна повідомила в Instagram, що бере участь у зйомках фільму, хоча деталей про проєкт не розкрила.

Ліна також співпрацює з Андрієм Запорожцем, учасником гурту 5’nizza, відомим як SunSay. Вони перебувають у цивільному шлюбі та іноді виступають разом. Її музика в Непалі набула етнічного відтінку, поєднуючи елементи соулу, тріп-хопу та східних мотивів, що відображає її новий стиль життя.

Сімейний контекст

Про сім’ю Ліни Міцукі відомо небагато, оскільки вона тримає особисте життя в тіні. Її батьки – звичайні харків’яни, які підтримували її творчі прагнення, але не брали участі в шоу-бізнесі. У Ліни є сестра, але інформації про їхні стосунки чи інших родичів у відкритих джерелах немає. З 2017 року Ліна перебуває в цивільному шлюбі з Андрієм Запорожцем (SunSay), із яким вона ділить творче та особисте життя. Дітей у пари немає, але їхні спільні виступи та духовні пошуки свідчать про міцний зв’язок.

Сучасність і спадщина

Станом на серпень 2025 року Ліна Міцукі проживає в Непалі, де продовжує займатися музикою та брати участь у кінопроєктах. Її Instagram відображає її новий стиль життя: виступи з англомовними піснями, етнічні мотиви та філософські роздуми. Вона залишається активною в соціальних мережах, ділячись творчістю та думками про духовність.

Спадщина Ліни Міцукі – це її внесок у популяризацію українського попгурту Real O та сміливість піти власним шляхом. Хоча пік її слави припав на 2008-2012 роки, вона залишається прикладом артистки, яка не боїться експериментувати та шукати себе. Її історія надихає тих, хто прагне поєднувати творчість із духовними пошуками, а її музика продовжує знаходити відгук у серцях шанувальників.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”