Лілі Роуз Беатріс Аллен – відома англійська співачка, яка працює у стилі поп-музики. Вона народилася 2 травня 1985 року в західному районі Лондона – Гаммерсміті. Батько Лілі – знаменитий гуморист та вокаліст Кіт Аллен, а мати, Елісон Мері Оуен – кіновиробник. У Лілі є дві сестри, старша – Сара та молодша – Ребекка, а також молодший брат – Альфі, який зіграв Теона Грейджоя у серіалі «Гра престолів».

У 1989 році батьки Кіт та Елісон розлучилися, і діти залишилися з матір’ю. Згодом сім’я часто переїжджала між різними передмістями Лондона та Ірландії. Лілі відвідувала тринадцять навчальних закладів, серед яких були одні з найавторитетніших приватних шкіл Bedales та Hill House. Навчання давалося їй важко, вона вирізнялася нечемною поведінкою, палила та вживала алкоголь, через що її часто виключали зі школи. Зрештою дівчину відправили до школи-інтернату, сподіваючись, що це якось вплине на її манери. Через роки в одному з інтерв’ю Аллен зауважить: “Освіта багатьом людям приносить користь, але для мене все було навпаки”.

Через часті переїзди Лілі не встигала створити міцні дружні зв’язки. Її захопленням стали книги та музика, якою вона із задоволенням займалася, на відміну від загальноосвітніх предметів. Музичні смаки Лілі були різноманітними: вона слухала панк, реггі, драм-н-бейс та джангл. Також опановувала гру на різних музичних інструментах: гітарі, скрипці, флейті, фортепіано та трубі, і ще брала участь у камерному хорі. У 11 років Лілі виконувала біля школи пісню “Wonderwall” гурту “Oasis”. Її почула музикантка та майбутня відома співачка Рейчел Сантессо, вокальні здібності дівчини так вразили її, що вона запросила Лілі до себе в офіс і під час обіду давала уроки вокалу. Музикальні таланти майбутньої зірки справді були унікальними.

У 14 років Лілі втекла з дому та вирушила на музичний фестиваль Гластонбері.

У віці пятнадцяти років вона полишила навчання, повідомивши батькам: “Я не бажаю третину життя присвячувати підготовці до виснажливої праці, а іншу третину – тяжко працювати, мріючи про відпочинок”. За словами Лілі, вона з дитинства розуміла, що ніколи не зможе цілий день перебувати в офісі та виконувати роботу.

Музична діяльність Лілі Аллен

Покинувши школу, Лілі трудилася у музичному магазині “Plastic Fantastic”, а також займалася продажем психотропних речовин. Її прагненням була кар’єра вокалістки.

У шістнадцять років на Ібіці Аллен познайомилася з продюсером гурту Audio Bullys – Джорджем Лемом. Він представив її іншому продюсеру на ім’я Future Cut, завдяки якому Лілі записала декілька композицій.

У 2002 році Ален підписала угоду з компанією Warner Records, де їй допоміг батько. Але перш ніж вона встигла випустити хоча б одну пісню, договір було скасовано.

У 2005 році вона уклала новий контракт з лейблом Regal Records, який входить до великого холдингу Parlophone/EMI. На своїй сторінці в соціальній мережі MySpace співачка розмістила свої перші пісні та почала вести блог, у якому розповідала кумедні історії зі свого життя. Таким чином вона підвищила свою популярність ще до виходу альбому. Незабаром про неї почали писати газети та журнали The Observer і NME. Одна з пісень була запущена в ефір радіостанції BBC Radio One. Також Лілі Аллен стала кожного четверга виступати на сцені відомого лондонського клубу Notting Hill Arts Club.

Незабаром вийшов перший сингл співачки “Smile” і одразу ж зайняв найвищі позиції в чартах. 17 липня 2006 року вийшов перший альбом Лілі Аллен “Alright, Still…”. Музичні критики дуже позитивно сприйняли його, оцінивши дотепні тексти та різноманітність музичного стилю співачки. Після виходу альбому Лілі вирушила в концертний тур на його підтримку. Її концерти були енергійними та відрізнялися живою атмосферою. До програми виступів увійшла пісня “Nan, You’re the Window Shopper” – пародія на пісню репера 50 Cent, а також кавер-версія пісні “Oh My God” англійського інді-рок-гурту Kaiser Chiefs.

Під час гастролей Лілі не забувала доповнювати свій блог захопливими дописами. За свій дебютний альбом співачка отримала чимало почесних відзнак: «The Suns Bizarre Awards», «Urban Music Awards», «BT Digital Music Awards», «Meteor Ireland Music Awards» та «Premios Oye!».

Вихід наступного альбому планувався на літо 2008 року, але з вини лейблу платівка “It’s Not Me, It’s You” з’явилася лише 9 лютого 2009 року. Альбом був з ентузіазмом сприйнятий шанувальниками виконавиці та музичними експертами. Головний сингл “The Fear” миттєво очолив британський хіт-парад. Протягом першого тижня альбом став лідером продажів у Великій Британії. Він приніс співачці безліч премій: «BMI Pop Song», «Download Music Awards», «Gold Digital Single Awards» та «Virgin Media Music Awards».

Окрім музичної діяльності у 2009 році Лілі Аллен презентувала власну колекцію коштовностей та взяла участь у рекламній кампанії Chanel. Також Лілі заявила про намір відкрити власну фірму звукозапису.

Разом зі своєю сестрою Сарою співачка відкрила у Лондоні крамницю модного одягу «Lucy in Disguise» та випустила лінійку одягу для дівчат-підлітків «Lily Loves».

Лілі Аллен зараз

У 2010 році Лілі Аллен була удостоєна однієї з найпрестижніших музичних премій Brit Awards як найкраща сольна виконавиця. Лілі повідомила, що залишає музику, і більше не планує випускати нові альбоми. Проте вона продовжує писати пісні для інших артистів.

Особисте життя Лілі Аллен

З 2007 року Аллен зустрічалася з вокалістом гурту The Chemical Brothers Едом Саймонсом. У грудні 2007 року стало відомо про вагітність Лілі, але у січні 2008 року вона втратила дитину. Незабаром після цього вони з Едом розійшлися. Лілі Аллен

У 2009 році Лілі познайомилася з художником-декоратором Семом Купером. На Різдво 2010 року під час спільного відпочинку на Балі Сем освідчився їй.

У жовтні в Лілі відбулися ранні пологи, і вона втратила сина. 11 червня 2011 року відбулося їхнє з Семом весілля, а 25 листопада того ж року Лілі народила доньку, яку назвали Етель Мері Купер. 8 січня 2013 року у подружжя з’явилася друга дочка – Марні Роуз Купер. Нещодавно співачка повідомила, що працює над третім музичним альбомом.

З 2020 року Лілі Аллен активно розвиває свою кар’єру в театрі та на телебаченні, водночас зосереджуючись на особистому зростанні та боротьбі з ментальними викликами.

Театральна та акторська діяльність

У 2021 році Аллен дебютувала на Вест-Енді в п’єсі 2:22 A Ghost Story, за яку отримала номінацію на премію Лоуренса Олів’є. У 2023 році вона зіграла головну роль у відродженні п’єси Мартіна Макдони The Pillowman на сцені Duke of York’s Theatre в Лондоні. У 2025 році планує виступити в новій адаптації п’єси Генріка Ібсена Гедда Габлер у театрі Ustinov Studio в Баті. Також вона знялася у фільмі Night and Day, екранізації роману Вірджинії Вулф, прем’єра якого запланована на осінь 2025 року.

Особисте життя та ментальне здоров’я

У 2020 році Лілі вийшла заміж за актора Девіда Гарбора. Однак у 2024 році пара розійшлася після чотирьох років шлюбу, що стало важким періодом для співачки. Аллен відкрито говорила про свої ментальні труднощі, включаючи панічні атаки та проблеми з харчуванням. У січні 2025 року вона повідомила, що проходила лікування в реабілітаційному центрі, де займалася груповою та індивідуальною терапією. Цей крок вона зробила заради своїх двох доньок, Етель та Марні, прагнучи бути для них сильною та присутньою матір’ю.

Творчі плани

У 2024 році Аллен запустила подкаст Miss Me? разом із подругою Мікітою Олівер, де обговорює особисті теми та актуальні події. Також вона відкрила акаунт на OnlyFans, де ділиться ексклюзивним контентом. У січні 2025 року Лілі заявила, що планує випустити новий альбом до кінця року, що стане її першим музичним релізом з 2018 року.

Таким чином, з 2020 року Лілі Аллен продовжує розвиватися як артистка, відкрито ділиться своїми життєвими викликами та планує повернення до музичної сцени.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”