Майбутній співак Олег Мирославович Турко, більш відомий під псевдонімом Лесик, народився 25 березня 1967 року в місті Новояворівськ, Яворівського району Львівської області, Україна.
Зростав у творчій атмосфері: його рідне місто, хоч і невелике, було осередком культурного життя. Батьки Олега заохочували його інтерес до мистецтва, і вже в дитинстві він захоплювався музикою.
У шкільні роки Лесик брав участь у місцевих ансамблях, а його першим інструментом стала гітара, яка згодом зробила його впізнаваним на сцені.
Новояворівськ подарував Олегові не лише перші музичні враження, а й міцний характер. У юності він мріяв про велику сцену, але його шлях до слави був тернистим. Олег закінчив місцеву школу, де виявив себе як лідер серед однолітків. Після школи він навчався у Львівському музичному училищі, де вдосконалював свої навички гри на гітарі та вокалу.
Саме там зародилася його любов до рок-музики, яка стала визначальною на ранніх етапах кар’єри.
Наприкінці 1980-х років у Львові, що кипів творчою енергією, Олег Турко разом із однодумцями заснував рок-гурт «Форте». Цей колектив став справжнім проривом для молодого музиканта.
«Форте» виконував музику в стилі хард-року, поєднуючи потужні гітарні рифи з ліричними текстами. Гурт швидко здобув популярність серед львівської молоді, а Олег, як один із фронтменів, вражав своєю харизмою та енергетикою.
У той час Львів був осередком андеграундної рок-культури, і «Форте» став частиною цього руху. Гурт виступав на місцевих фестивалях, а їхні пісні лунали на студентських вечірках. Однак через економічні труднощі 90-х та брак підтримки рок-музики в Україні «Форте» не зміг досягти всеукраїнської слави.
Попри це, досвід у гурті став для Олега неоціненним: він навчився працювати в команді, імпровізувати на сцені та тримати увагу публіки.
У 2009 році життя Олега Турка кардинально змінилося, коли він став співзасновником і учасником гурту DZIDZIO. Разом із Михайлом Хомою (Дзідзьо) та іншими музикантами він створив проєкт, який поєднував гумор, фольклор і поп-музику.
Лесик, із його яскравим образом «рокера з народу», став улюбленцем публіки. Його гра на гітарі, вокал і комічні діалоги з Дзідзьо робили виступи незабутніми. Пісні «Ялта», «Павук» і «Сусіди» стали хітами, а кліпи гурту набирали мільйони переглядів.
DZIDZIO став феноменом української поп-культури, а Лесик – невід’ємною частиною цього успіху. Його образ із довгим волоссям, шкіряною курткою та гумористичними репліками ідеально вписувався в концепцію гурту.
Проте в березні 2016 року Олег несподівано покинув DZIDZIO. Ця подія стала справжньою сенсацією. 3 червня 2016 року він провів пресконференцію, де пояснив своє рішення творчими розбіжностями та бажанням рухатися далі самостійно. За його словами, він прагнув повернутися до рок-музики та реалізувати власні ідеї.
Вихід із гурту супроводжувався скандалом: Михайло Хома (Дзідзьо) вимагав від Олега компенсацію в 5 мільйонів гривень за нібито порушення контракту. Конфлікт дійшов до суду, де DZIDZIO відсудив у Лесика 400 тисяч гривень за незаконне виконання пісень гурту. Ця ситуація залишила гіркий післясмак, але не зламала Олега.
Після виходу з DZIDZIO Олег Турко не зник із музичної сцени. Він заснував новий гурт «DZIDZ’off», який став своєрідною відповіддю на попередній проєкт. «DZIDZ’off» зберігав гумористичний стиль, але мав більш роковий відтінок. Гурт виступав на фестивалях і концертах, але не досяг такого ж успіху, як DZIDZIO. Попри це, Лесик залишався вірним собі, продовжуючи творити музику, яка відображала його внутрішній світ.
У цей період Олег також працював над сольними проєктами, експериментуючи з різними стилями. Його виступи були сповнені ностальгії за 80-ми та рок-культурою, що знаходило відгук у старшої аудиторії. Лесик також брав участь у благодійних концертах, підтримуючи українських військових після початку війни в 2014 році.
Сім’я завжди була для Олега Турка важливою частиною життя. Він одружений, і його дружина стала для нього не лише коханою людиною, а й підтримкою в складні моменти. У пари є син, який також захоплюється музикою. Олег часто розповідає, що саме сім’я допомогла йому пережити скандал із DZIDZIO та проблеми зі здоров’ям.
Цікаво, що син Олега, якого також звуть Олег, активно підтримує батька в соціальних мережах. У грудні 2024 року, коли Лесик потрапив до лікарні через зупинку серця під час концерту у Львові, син поділився зворушливим дописом про стан батька. Він розповів, що Олег-старший боровся з тривалими проблемами зі здоров’ям, але завдяки підтримці рідних і лікарів почав одужувати.
У 2025 році з’явилися шокуючі чутки про нібито отруєння Лесика, які оприлюднила близька до родини людина. За її словами, музикант пережив серйозне отруєння токсичними речовинами, що спричинило стеноз аортального клапана. Хоча ці заяви не були офіційно підтверджені, вони додали драматизму до історії Олега.
Сім’я Турків живе у Львові, де Олег почувається найкомфортніше. Він часто проводить час із рідними, відвідуючи Карпати чи влаштовуючи домашні музичні вечори. За його словами, «музика — це те, що об’єднує нашу сім’ю».
У грудні 2024 року під час концерту у Львові в Олега Турка сталася зупинка серця, що шокувало фанатів і колег. Лікарі оперативно надали допомогу, і музиканта вдалося врятувати. Його син розповів, що проблеми зі здоров’ям у батька тривали вже давно, але Олег не любив скаржитися і продовжував виступати. Цей інцидент став переломним моментом: Лесик почав приділяти більше уваги своєму здоров’ю, хоча й не припинив творчу діяльність.
У 2025 році з’явилися повідомлення про нові ускладнення, зокрема стеноз аортального клапана, який, за чутками, міг бути спричинений отруєнням. Попри труднощі, Олег демонструє неймовірну силу духу, заявляючи, що «музика лікує краще за будь-які пігулки».
На 2025 рік Олег Турко продовжує виступати, хоча й у менш інтенсивному графіку через стан здоров’я. Він працює над новими піснями, які обіцяють повернення до рок-коренів. Лесик також активно підтримує молодих музикантів, ділячись своїм досвідом. Його сторінка в соціальних мережах наповнена гумором, ностальгією та вдячністю фанатам.
Олег Турко – це не просто музикант, а людина, яка живе музикою. Його історія – це приклад того, як залишатися вірним собі, попри злети, падіння, скандали та випробування здоров’ям. Лесик став символом українського року та гумору, а його творчість продовжує надихати нові покоління.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис