Майбутній актор Ларс Айдінґер (Lars Eidinger) народився 21 січня 1976 року в Західному Берліні, Німеччина, в сім’ї інженера та медсестри дитячої лікарні. Він зростав разом зі старшим братом у районі Марієнфельде, тихому передмісті Берліна, де його дитинство було сповнене творчих імпульсів.
Уже в 10 років Ларс мріяв стати актором, беручи участь у радіосеріалі Bibi, Blocksberg і дитячій програмі SFB Moskito у 1980-х. У школі Gustav-Heinemann-Oberschule він виділявся не лише в театральному гуртку, де грав у постановках, таких як Войцек і Непереможний Артуро Уї, а й у спорті, демонструючи енергію та харизму.
Після закінчення школи Ларс вступив до престижної Академії драматичного мистецтва Ернста Буша в Берліні, де навчався разом із майбутніми зірками, такими як Ніна Госс, Фріці Габерландт і Девід Штрісов. Його наставники одразу помітили його талант до імпровізації та фізичної гри, які стали його візитною карткою.
Під час навчання він працював у Deutsches Theater, де дебютував у 1997 році, а в 1999 році став штатним членом ансамблю Schaubühne, одного з найпрестижніших театрів Німеччини.
Кар’єра Ларса Айдінґера розпочалася з театру, де він швидко став зіркою завдяки співпраці з режисером Томасом Остермайєром. Його дебют у Schaubühne відбувся в 2000 році в п’єсі Das Kontingent Сорена Войми, а незабаром він отримав головні ролі в постановках Шекспіра. Його Гамлет (2008) і Річард III (2015) здобули міжнародне визнання за сміливу, фізичну та часто провокаційну інтерпретацію.
У Гамлеті Ларс блукав по залу, рвав нотатки критиків і навіть їв бруд на сцені, створюючи незабутнє театральне шоу. У 2011 році його Гамлет підкорив Лондон, а в 2013 році він поставив Ромео і Джульєтту як режисер, додавши сучасний погляд на класику.
Паралельно з театром Ларс почав працювати в кіно та на телебаченні. Його перші ролі були епізодичними, зокрема в серіалах Schloss Einstein (2002) і Berlin, Berlin (2003). У 2007 році він дебютував у кіно з невеликою роллю у фільмі After Effect. Однак справжній прорив стався в 2009 році, коли він зіграв головну роль у драмі Марен Аде Alle Anderen (Усі інші). У цьому фільмі про кризу молодої пари в Італії Ларс разом із Бірґіт Мініхмайр створив глибокий і емоційний образ, який приніс фільму два «Срібних ведмеді» на Берлінале 2009. Ця роль відкрила йому двері до міжнародного кіно.
У 2010-х Ларс Айдінґер став одним із найзатребуваніших акторів Європи. У 2014 році він отримав міжнародне визнання завдяки ролі в драмі Олів’є Ассая Хмари Сільс Марії (Clouds of Sils Maria), де зіграв режисера поряд із Жульєт Бінош і Крістен Стюарт. Його тонка гра додала фільму глибини, а співпраця з Ассая продовжилася в Персональний покупець (Personal Shopper, 2016) та серіалі Ірма Веп (Irma Vep, 2022). У 2017 році він зіграв у науково-фантастичному трилері Клер Дені High Life разом із Робертом Паттінсоном, а в 2019 році з’явився в ролі Ганса Брюґельбекера в Дамбо Тіма Бартона.
На телебаченні Ларс став зіркою завдяки ролі Альфреда Ниссе у серіалі Вавілон Берлін (Babylon Berlin, 2017–2022), де його персонаж, корумпований політик у Веймарській республіці, став улюбленцем глядачів. У 2023 році він зіграв сержанта-майора Райнгольда в серіалі Netflix “Усе світло, якого ми не бачимо” (All the Light We Cannot See), отримавши номінацію на «Еммі».
У 2024 році його роль диригента Тома Луньєса у фільмі Матіаса Гласнера “Dying” принесла йому номінацію на Німецьку кінопремію за найкращу чоловічу роль, а сам фільм отримав «Срібного ведмедя» за найкращий сценарій на Берлінале.
Ларс також з’являвся в інших помітних проєктах, таких як White Noise (2022) Ноа Баумбаха, Persian Lessons (2020) і Familienfest (2014), за який він отримав премію Grimme у 2014 році. Його роль у Tatort (2012–2021) як листоноші-вбивці Кая Кортальса стала культовою в Німеччині. У 2021-2022 роках він зіграв головну роль у Jedermann на Зальцбурзькому фестивалі, підтвердивши свій статус театральної зірки.
Окрім акторства, Ларс Айдінґер – талановитий музикант і діджей. У 1998 році він випустив трип-хоп EP I’ll Break Ya Legg, а на початку 2000-х прославився як діджей на берлінських вечірках, де його ексцентричні виступи, зокрема оголення сідниць, стали легендарними.
Після скандалу з газетою Bild у 2004 році він припинив цю практику, але продовжив виступати як діджей на фестивалях, зокрема на Viennale у 2024 році, граючи еклектичні сети з попмузики, репу, 80-х, брейкбіту та техно. Його «автстичні дискотеки» в Берліні стали культовими подіями.
Ларс також захоплюється фотографією та режисурою. Він поставив п’єси Ромео і Джульєтта (2013) і Peer Gynt (2020, у співавторстві з Джоном Боком) у Schaubühne. Його фотографії виставлялися в галереях Берліна, а в 2016 році він був членом журі Берлінського кінофестивалю під головуванням Меріл Стріп.
Ларс Айдінґер виріс у тісній сім’ї, де його батьки підтримували його мрію стати актором. Його старший брат також мав творчі нахили, але обрав кар’єру поза увагою публіки. Ларс часто згадує, як мати вчила його бути відкритим до світу, а батько прищепив йому дисципліну.
Він одружений із німецькою оперною співачкою Ульріке Айдінґер. У подружжя є донька, і вони живуть у берлінському районі Шарлоттенбурґ. Ларс відомий своєю приватністю, уникаючи розголосу про особисте життя. У рідкісних інтерв’ю він згадує, що любить проводити час із сім’єю, слухати музику та гуляти берлінськими парками. Його дружина Ульріке іноді супроводжує його на театральних подіях, але пара тримає сімейне життя подалі від ЗМІ.
Ларс Айдінґер – це актор, який переосмислює мистецтво гри. Його театральні ролі, від Гамлета до Річарда III, зробили його одним із найкращих шекспірівських акторів сучасності, а його кінематографічна кар’єра охоплює артхаус (Хмари Сільс Марії), блокбастери (Дамбо) і культові серіали (Вавилон Берлін). Його нагороди, включаючи German Film Critics’ Prize (2013), Grimme Award (2014) і Golden Linden Award (2021), свідчать про його талант.
У 2025 році Ларс продовжує працювати над новими проєктами, зокрема над фільмом The Light режисера Тома Тиквера, і залишається активним у театрі. Його історія – це приклад того, як сміливість, імпровізація та любов до мистецтва можуть підкорити світ. Ларс Айдінґер – це не просто актор, а справжній феномен, який надихає своєю енергією та глибиною.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права –
“Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис