Дитинство та юні роки

Констянтин народився 11 травня 1963 року, та виховувався у місті БНЗ, селищі, що було створене у 30-ті роки для працівників Батумського нафтопереробного заводу. Зараз воно входить до складу курортного міста Батумі та є одним із його прибережних районів.

Батьки Кості, Шота Константинович та Неллі Акакіївна, були потомственими інженерами та працювали на цьому ключовому підприємстві. У селищі була вся необхідна інфраструктура, зокрема, великий Палац культури з музичною школою та великою кількістю різноманітних гуртків.

У ранньому віці Костя не проявляв жодних музичних здібностей, ростав як звичайний хлопчик та від своїх однолітків вирізнявся лише слабким заїканням. Проте, у шість років він переглянув у кінотеатрі фільм «Полонез Огінського» та був надзвичайно вражений головним героєм, який грав на скрипці, що спонукало його переконати матір віддати його до музичної школи.

Разом з ним у школу приєднався молодший на два роки брат Валерій, який намагався наслідувати Костю у всьому. На прослуховуванні з’ясувалося, що Валерій має абсолютне музичне чуття та непоганий голос, а у Кості ні того, ні іншого не було. Проте, Неллі Акакіївна наполягла на тому, щоб прийняли обох синів, які були нерозлучними.

Заняття музикою швидко втратили свою привабливість для Константина, але мати не дозволяла йому кидати школу, тому він її все ж таки закінчив. Лише на останньому році навчання він раптово зацікавився грою на фортепіано та за короткий термін опанував цей інструмент. Він демонстрував неймовірну майстерність у виконанні, що швидко зробив його відомим серед учнів школи.

Крім музики, Костя цікавився футболом, баскетболом, плаванням, відвідував клуб авіамоделювання. У старших класах Меладзе самостійно опанував гру на гітарі, виступав у складі шкільного ансамблю. Завдяки музиці хлопцеві вдалося подолати застенковість, спричинену промовицями, і відчути себе значно впевненіше.

Отримавши свідоцтво про закінчення школи, Костя за рекомендацією матері вирушив до Москви, щоб вступити до медичного інституту. Проте, через те, що в школі він вивчав лише четверки та навіть не був членом комсомолу, у нього не було жодного шансу вступити до престижного навчального закладу.

Повернувшись до рідного селища, Костя знайшов роботу на верфі у батька – Меладзе-старший працював там майстром цеху. А через рік його зарахували до підготовчих курсів Миколаївського кораблебудівного інституту, закінчивши які, став студентом першого курсу факультету машинобудування.

У інституті у Кості раптово прокинувся інтерес до знань – він почав навчатися на «відмінно», був обраний старостою групи. Через рік в цей же заклад вступив Валерій, і оселився в гуртожитку зі старшим братом.

Після завершення навчання Костя отримав роботу в конструкторське бюро, але через три місяці звільнився, вирішивши серйозно зайнятися музикою. Младший брат пішов його шляхом, хоча закінчив інститут з відзнакою і планував продовжити навчання в аспірантурі.

Перші кроки до успіху

Навіть під час навчання в інституті Костя з Валерієм почали виступати у складі студентського гурту «Весна» та в скори короткочасно досягли непоганих результатів. Вони успішно грали на вечірках, а на заробітки придбавали необхідне обладнання для запису звуку.

Складати музику Костя намагався ще в школі, а на останніх курсах інституту знову відчув інтерес до цього заняття.
Виртуозно виконав їхні пісні став Валерій, завдяки його чудовій інтонації, привабливому зовнішньому вигляду та вродженому артистизму.

У 1988 році брати записали свій перший магнітний альбом, який почув барабанщик гурту «Діалог», що мешкав у Миколаєві. Він прийшов до Костянтину та Валерію на репетицію, познайомився з хлопцями та запропонував записати їх з керівником гурту, відомим музикантом та автором пісень, Кімом Брейтбургом.

Через кілька днів надійшло телефонне дзвіночок, і братів Меладзе запросили приїхати до Кривого Рогу, де «Діалог» давав концерти. Під час особистої зустрічі Кім одразу ж запропонував їм співпрацю та закликав до великого турне по Радянському Союзу. Брати, звісно, з радістю погодилися, чудово розуміючи всю особливість наданого долею шансу.

Три роки вони працювали у складі «Діалогу», відвідали безліч міст, випустили декілька спільних альбомів. У переддень Нового 1994 року Алла Пугачева запросила братів Меладзе до своїх знаменитих «Різдвяних зустрічей», де музиканти виконали пісню «Лімбо». І сталося справжнє диво – одного цього ефіру виявилося достатньо, щоб їх розпізнала та полюбила вся країна. Перед місцевими артистами відкрилися всі двері, а шоу-бізнес щедро прийняв їх до своєї компанії.

«ВІА Гра» та інші проекти

Брати Меладзе створили власну концертну програму, з якою розпочали гастролі по країні. Виступи користувалися великим успіхом, і незабаром Валерій став одним із провідних виконавців на вітчизняній сцені.

Костянтину ж сподобалося спробувати себе в ролі продюсера, і вони з Дмитром Костюком задумали створити жіночий колектив. Ставили акцент на особисті якості та зовнішність виконавниць, а не на вокальні дані, тому обирали звичайних дівчат «з народу». Головне, щоб вони були красивими, привабливими, добре рухалися та викликали захоплення у публіки.

Так, у 2000 році, з’явилася команда «ВІА Гра», що виявилася найуспішнішим проєктом Костянтина Меладзе.

Спершу цей колектив формувався двома виконавицями – Оленою Вінницькою та Надією Грановською, які практично одразу здобули визнання серед зіркового ешелону завдяки пісні «Спроба №5». Для цієї композиції було створено вражаючий відеоролик, завдяки якому дівчат розпізнала та полюбили вся Україна. Сингл отримав численні нагороди, зокрема «Золотий граммофон», «Надзвичайно вдалий трек», «Золота сова» та «Золотий диск», що стало безпрецедентною перемогою для дебютного синглу.

Натхненний цим успіхом, Костянтин розробив повну концертну програму, в рамках якої Вінницька та Грановська вирушили у масштабний турне. За короткий час «ВІА Гра» набула всеросійської популярності та зайняла верхні позиції у всіх провідних музичних чартах країни.

У новорічну ніч 2001-2002 років дівчата з’явилися у мюзиклі «Вечори на хуторі біля Диканьки», який став знаковою подією на російському телебаченні. Окрім «ВІА Гри», у ньому брали участь Філіпп Кіркоров, Лоліта Мілявська, Верка Сердючка, Ані Лорак, Олег Скрипка, Андрій Кузьменко, Олександр Пономарьов, а також відомі актори театру та кіно. Проте, незважаючи на шанобливий склад учасників, проєкт, ймовірно, не був би реалізований без участі Костянтина Меладзе, який створив усі пісні для цього популярного мюзиклу.

Наступного року в складі «ВІА Гри» відбулися зміни – Надія Грановська залишила декретну відпустку, замість неї увійшла Тетяна Найник, а згодом до колективу приєдналася Анна Седокова. Через рік Надя повернулася до групи, Найник та Винницька покинули її, а новою учасницею стала Віра Брежнєва, яка розпочала репетиції у листопаді 2002 року.

Вже через кілька місяців стало очевидним, що продюсери нарешті досягли мети – тріо Грановська – Брежнєва – Сєдокова стало «золотим» складом «ВІА Гри». Дівчата знялися у другому мюзиклі Костянтина Меладзе «Принцеса», записали велику кількість захопливих відеороликів, у двох з яких брав участь Валерій Меладзе.

Після цього, склад виконавиці змінювався численні рази – вокалістками “ВІА Гру” були Світлана Лобода, Альбіна Джанабеева, Єва Бушміна та інші видатні артистки. Група увійшла в історію російського шоу-бізнесу як найпопулярніша та найдовгограюча жіноча колекція на території колишнього СНД.

У 2007 році Костянтин виступив у ролі продюсера російського “Фактору зірок-7“, переможницею якої стала українська співачка Анастасія Приходько.

З найперспективнішими та талановитими учасниками він продовжив співпрацю, у результаті чого утворилися гурти “Ін-Ян” та “БіС”. Ці ансамблі існували нетривалий час, але добре запам’яталися своїми хітами “Мало-помалу”, “Невагомо”, “Катя, візьми телефон”, “Кораблики”.

А для Насті Приходько Меладзе написав пісню “Мамо”, з якою виконавиця виступила від Росії на конкурсі “Євробачення-2009”, де зайняла одинадцяте місце.

Ймовірно, під опікою Костянтина була Поліна Гагаріна, а з 2008 року продюсер керує Вірою Брежнєвою, яка покинула “ВІА Гру” та розпочала сольний шлях.

У 2013 році телеканал НТВ запустив телевізійне талант-шоу “Хочу до ВІА Гри“, яке було телевізійним відбором для нового складу гурту “ВІА Гра”. Переможницями стали Міша Романова, Анастасія Кожинкова та Еріка Герцег, які стали учасницями оновленого колективу.

За тим самим принципом Меладзе створив чоловічий гурт “М-BAND”, відбираючи виконавців у ході телевізійного шоу “Хочу до Меладзе”. Ансамбль стартував дуже успішно, але потім серед артистів виникли суперечності, і гурт зі скандалом покинув Владислав Рамм, який навіть подав позов проти продюсера. У 2020 році офіційно було оголошено про розпад гурту.

З 2009 по 2012 рік Костянтин Меладзе багато працював і на українському телебаченні, оскільки більшу частину часу проводив у Києві, який обрав для постійного місця проживання. Керував «Майстернею зірок-3», був музичним керівником першого та другого сезонів телешоу «Голос країни» і конкурсу юних талантів «Голос. Діти», брав участь у складі журі національного відбору «Євробачення» в Україні.

Особисте життя Константина Меладзе

У 1993 році, у початковій фазі своєї творчості, Константин познайомився в Миколаєві з Яною Сумм, студенткою юридичного факультету. Константин помітив дівчину на танцях, був зачарований її чарівністю та, зібравшись із мужністю, запросив її до помешкання в гуртожиток.

Витончена з почуттям гумору відреагувала на такий пропозицію та з жартівливою ноткою заявила, що після цього хлопець зобов’язаний одружитися з нею. Це надихнуло Константина, який не знав, як наблизитися до неї, до того ж, до учасниці конкурсу краси «Міс Україна – 1992».

Через півроку Константин зробив Яні пропозицію руки та серця, а влітку молодята відсвяткували чудову церемонію одруження. У 2000 році народилася їхня перша донька Аліса, у 2004 – Лія, а через рік на світ з’явився довгоочікуваний син Валерій, якого близькі родичі називають Валеріантом.

Коли хлопчику виповнилося 3 роки, йому поставили діагноз аутизм, що стало великою несподіванкою для батьків. Консультації з кращими лікарями не дозволили визначити причину хвороби, тому подружжю довелося прийняти ситуацію та спробувати максимально адаптувати сина до соціального середовища.

Звісно, більшу частину обов’язків з догляду за дитиною взяла на себе Яна – вона навіть започаткувала власний реабілітаційний центр АВА-терапії, який працює за американською методикою. Займаючись сином, вона пропустила момент, коли Константин поступово віддалявся від родини, і про існування суперницькині дізналася майже в останню чергу.

Подейкували про романтичні стосунки братів Меладзе з учасницями гурту «ВІА Гра», і у 2013 році таємне стало відомим. Почав оголошувати про розлучення Валерій, у якого до того часу вже підлічував дев’ятирічний син Костя від Альбіни Джанабаєвої.

Слідом за братом у романі з Вірою Брежнєвою зізнався також і Константин – він навіть склав пісню «Мій брат», у якій красномовним чином описує свій емоційний стан у той період.

У 2013 році Яна звільнила чоловіка після 19 років спільного життя та залишилася жити у Києві, отримавши хороші компенсації. Константин повністю піклується про дітей, оплачує лікування сина та допомагає колишній дружині з її медичним центром. Офіційно композитор із Вірою Брежневою оформив стосунки влітку 2015 року – ця подія відбулася в Італії у таємниці від широкої публіки. До цього часу закохані вже придбали собі дім на півночі країни, де й провели медовий місяць. Константин навіть задумувався переїхати в Італію на постійне проживання, але не міг собі цього дозволити, оскільки займався своїми виконавцями та залежав від гастрольного графіку дружини.

Яна також недовго залишалася самотньою та незабаром вийшла заміж за бізнесмена Олега, з яким познайомилася під час процесу розлучення. Вона повністю присвятила себе новому чоловікові та родині і не тримає зла на колишнього чоловіка. Старша дочка композитора Аліса – непублічна, вона не бажає виставляти своє життя на показ. А от Лія, навпаки, мріє про сцену, шанувальників та овації, і в майбутньому планує стати професійною співачкою.

З 2018 року вона є солісткою молодіжної групи FAR FOR, а в 2022 році вирішила стати учасницею чергового сезону українського телеконкурсу «Голос країни». Константин принципово не допомагає дочці пробиватися на сцену, вважаючи, що справжній талант завжди знайде свій шлях. Та й сама Лія хоче досягти успіху без участі впливового батька.

Константин Меладзе зараз

Після розлучення з першою дружиною Константин переїхав до Москви та з’являвся у Києві періодично. Видатний співпрацював з російськими телевізійними каналами – у 2015 році став одним із винуватців шоу «Головна сцена», обійняв посаду наставника у сьомому та восьмому сезонах проєкту «Голос», у 2018 році замінив брата Валерія у фіналі телевізійного шоу «Голос +60».

Проте, головне місце у своєму житті Константин присвячував творчості – він створював нові пісні для виконавців свого продюсерського центру Meladze Music, підтримував та розвивав лейбл сестри Ліани Velvet Music, формував музику для кінофільмів та опер.

У 2022 році Константин остаточно перебрався до Італії разом із Вірою, і, як повідомляли деякі джерела, допоміг з переїздом колишньої дружини та дітей.

Цікаві факти

• У селищі БНЗ ростуть дві пальми, які за давнім звичаєм Меладзе-старшого були посаджені на честь народження Константина та Валерія.
• У родині Меладзе жартують, що Константин почав заїкатись, побачивши новонародженого Валерія. Часткової правди в цьому дійсно є – мати, вирушаючи до пологового будинку, залишила двохрічного сина на опіку сусідки, а повернувшись додому, виявила, що малюк заїкається. Що саме стало причиною, з’ясувати так і не вдалося, але, як кажуть, не буває поганого без доброго. Досвідчуючи труднощі в мовленні, Константин навчився виражати свої думки та почуття через музику, що визначило все його подальше життя.
• Константин Меладзе написав музику до балету «Великий Гэтсбі», прем’єра якого відбулася восени 2014 року. У якості хореографа був запрошений відомий Дуайт Роден, а головну партію виконав соліст найкращих світових театрів Денис Матвіенко.
• Композитор створює чудову музику і для кінофільмів – яскравим прикладом може стати пісня «Знову снігопад», саундтрек до фіналу фільму «Іронія долі. Продовження». Цю приголомшливу композицію Константин написав всього за годину і навіть не підозрював, що вона настільки сподобається публіці, особливо у його ж виконанні.