Ранні роки: Дитинство в Белфасті

Майбутній актор Кеннет Чарльз Брана народився 10 грудня 1960 року в Белфасті, Північна Ірландія, в сім’ї протестантів Вільяма та Френсіс Брана. Його батько був теслею, а мати – домогосподаркою. Сім’я жила в робітничому районі Маунтджой, де Кеннет, середній із трьох дітей, зростав у атмосфері напруженості через конфлікт у Північній Ірландії, відомий як «Проблеми». У 1969 році, коли Кеннету було дев’ять, сім’я переїхала до Редінга, Англія, щоб уникнути ескалації насильства. Цей переїзд став поворотним моментом, познайомивши юного Кеннета з англійською культурою та театром.

У школі Whiteknights Primary School і Meadway School Брана захопився літературою та театром, а в 15 років побачив акторів Королівської шекспірівської компанії (RSC), що надихнуло його на акторську кар’єру. Він вступив до Королівської академії драматичного мистецтва (RADA) в Лондоні, яку закінчив у 1981 році, отримавши престижну золоту медаль Банкрофта як найкращий випускник. Його наставником був актор сер Джон Гілгуд, а однокурсником – Джонатан Прайс. У 23 роки Брана дебютував у п’єсі «Інший край» і отримав першу роль у телесеріалі BBC «Мейбері».

Кар’єра: Шекспір, Голлівуд і Пуаро

Брана приєднався до Королівської шекспірівської компанії в 1983 році, зігравши головну роль у п’єсі «Генріх V» у віці 23 років – один із наймолодших акторів, які виконували цю роль. У 1987 році він разом із актором Девідом Пареттом заснував Renaissance Theatre Company, яка ставила сучасні інтерпретації Шекспіра. У 1988 році Брана зіграв у постановці «Багато галасу з нічого» разом із майбутньою дружиною Еммою Томпсон, а в 1990 році – у «Королі Лірі» з Річардом Брірсом.

Його режисерський дебют – фільм «Генріх V» (1989) – приніс йому міжнародне визнання, номінації на «Оскар» за найкращу режисуру та головну чоловічу роль, а також премію BAFTA за режисуру. Цей фільм, знятий у 28 років, зробив Брану новатором у адаптації Шекспіра, поєднуючи історичну драму з кінематографічною виразністю. Пізніше він зняв і зіграв у «Багато галасу з нічого» (1993), «Гамлеті» (1996, чотиригодинна версія, номінація на «Оскар» за сценарій) та «Як вам це сподобається» (2006).

Голлівуд і великі проєкти

У 1990-х Брана розширив свій репертуар, знявши трилер «Мрець у човні» (1991) з Еммою Томпсон і Робіном Вільямсом, а також готичну адаптацію «Франкенштейна Мері Шеллі» (1994) з Робертом Де Ніро. У 2000 році він знявся в комедії «Вечірка» і поставив шекспірівську комедію «Марні зусилля кохання». Його голлівудські роботи включають «Дикий, дикий Захід» (1999), де він зіграв доктора Лавлесса, і «Гаррі Поттер і Таємна кімната» (2002), де його роль Гілдероя Локгарта стала культовою завдяки комічному зображенню пихатого чарівника.

У 2011 році Брана зняв блокбастер Marvel «Тор» із Крісом Гемсвортом і Наталі Портман, який зібрав 449 мільйонів доларів у прокаті. У 2015 році він поставив «Попелюшку» з Лілі Джеймс і Кейт Бланшетт, а в 2017 році – «Вбивство у Східному експресі», де зіграв Еркюля Пуаро. Ця роль стала знаковою: він повернувся до образу детектива в «Смерті на Нілі» (2022) і «Привиді у Венеції» (2023). У 2021 році його автобіографічний фільм «Белфаст» про дитинство в Північній Ірландії отримав «Оскар» за найкращий оригінальний сценарій, премію BAFTA і численні нагороди.

Телебачення та озвучування

Брана також досяг успіху на телебаченні. У серіалі «Валландер» (2008-2015) він зіграв шведського детектива Курта Валландера, отримавши номінацію на премію Еммі. Він озвучував персонажів у мультфільмах, таких як «Міграція» (2023), і брав участь у документальних проєктах BBC про Шекспіра. У 2025 році Брана працює над новим фільмом про Пуаро, «Таємниця іспанських скринь», і готується до зйомок «Короля Ліра», де зіграє головну роль і виступить режисером.

Особисте життя: Сім’я та стосунки

Особисте життя Брани було тісно пов’язане з його кар’єрою. У 1989 році він одружився з акторкою Еммою Томпсон, з якою знімався в кількох фільмах, зокрема «Генріх V» і «Багато галасу з нічого». Їхній шлюб, який тривав до 1995 року, закінчився розлученням через роман Брани з акторкою Геленою Бонем Картер, із якою він співпрацював у «Франкенштейні». Стосунки з Картер тривали до 1999 року.

У 2003 році Брана одружився з артдиректоркою Ліндсі Бруннок, з якою познайомився на зйомках серіалу «Шеклтон» (2002). Пара не має дітей, але Брана є хрещеним батьком дітей своїх друзів, зокрема актора Стівена Фрая. Він відомий своєю близькою дружбою з акторами Г’ю Лорі, Джуді Денч і Роббі Колтрейном. Брана проживає в Редінгу, Англія, і має квартиру в Лондоні, зберігаючи приватність особистого життя.

Благодійність і суспільна діяльність

Брана активно підтримує театральну освіту та благодійні ініціативи. Він є патроном Королівської академії драматичного мистецтва (RADA) і президентом Shakespeare’s Globe у Лондоні. У 2015 році він отримав лицарське звання від королеви Єлизавети II за внесок у драму та культуру Північної Ірландії. Брана також підтримує благодійні організації, такі як Save the Children і Cancer Research UK, беручи участь у їхніх заходах.

Статки та вплив

Станом на 2025 рік статки Кеннета Брани оцінюються приблизно в 60 мільйонів доларів, зароблених завдяки акторській і режисерській кар’єрі, продюсуванню та театральним постановкам. Його фільми, такі як «Тор» і «Попелюшка», зібрали сотні мільйонів у прокаті, а «Белфаст» отримав визнання критиків. Брана вважається одним із найвпливовіших режисерів сучасності, а його адаптації Шекспіра ввійшли в історію кінематографа як еталонні.

Виклики та сучасність

Брана зіткнувся з викликами, зокрема з критикою за надмірну театральність деяких його адаптацій, таких як «Франкенштейн Мері Шеллі». Судовий процес Джонні Деппа та Ембер Герд (2020-2022) зачепив його репутацію через дружбу з Деппом, але Брана зберіг нейтралітет. У 2025 році він продовжує працювати над новими проєктами, зокрема четвертим фільмом про Еркюля Пуаро та екранізацією «Короля Ліра». Його внесок у популяризацію Шекспіра та підтримку молодих акторів через RADA зміцнює його статус культурного лідера.

Підсумок

Кеннет Брана – це митець, чия пристрасть до Шекспіра, театру та кіно змінила сучасну культуру. Від його дебюту в «Генріху V» до автобіографічного «Белфаста» він довів, що талант і працьовитість можуть поєднувати високе мистецтво з масовою популярністю. Його режисерські роботи, акторська харизма та відданість театру зробили його іконою, яка продовжує надихати покоління.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”