Ранні роки та сім’я

Майбутній блогер Дмитро Сергійович Іванов народився 16 серпня 1986 року в Москві, Росія. Його дитинство було незвичайним: кілька років він провів в Африці, куди його батька, Сергія Іванова, військового перекладача, відправили за вислугою. Там же Дмитро отримав шрам на лобі, про який згадує як про “бойовий трофей” дитинства. Про матір і братів чи сестер інформації небагато, адже Дмитро рідко ділиться подробицями особистого життя. Його батько, за словами блогера, мав значний вплив на його світогляд, хоча подробиці їхніх стосунків залишаються поза публічним доступом.

У школі Дмитро захоплювався комп’ютерними іграми, зокрема Quake 2, де й народився його псевдонім Kamikadze_d. “Я бігав із гранатою, сміявся, коли вона знищувала і ворога, і мене. ‘D’ – це від ‘dead’, назви нашого шкільного клану,” – пояснював він в інтерв’ю. Цей нік став його візитівкою на довгі роки. Про сімейний статус Дмитра відомо мало: він не підтверджує наявність дружини чи дітей, а його особисте життя залишається закритим від публіки.

Освіта та перші кроки в кар’єрі

Дмитро здобув юридичну освіту в Інституті іноземних мов і культури імені Л. Толстого в Москві. Після закінчення вишу він два з половиною роки працював за фахом, заробляючи, за його словами, близько 50 тисяч рублів на місяць. Юридична кар’єра, однак, не захопила його, і він почав шукати себе в медіа. У 2007 році Дмитро створив YouTube-канал kamikadzedead, виклавши перше відео 20 грудня того ж року. Це стало початком його блогерської діяльності, хоча популярність прийшла пізніше.

У 2010 році він став продюсером сайту Rutube, а в січні 2011 року обійняв посаду головного редактора CarambaTV.ru, де працював до закриття проєкту в 2020 році. Паралельно Дмитро вів телевізійні програми: три місяці був ведучим шоу “Брейнфакерс” на ТНТ, а в 2012 році – політичного ток-шоу “Політ із Камикадзе”. Ці проєкти допомогли йому відточити навички публічного виступу, але справжній успіх прийшов із YouTube.

Кар’єра: Від YouTube до еміграції! 2000-ті: Початок блогерства

Канал kamikadzedead спочатку був експериментом, але з 2011 року Дмитро почав регулярно випускати відео, зосереджуючись на політичних і соціальних темах. Його ранні ролики, як-от критика фільму Микити Михалкова “Утомлённые солнцем-2” у відео “Утомлённые Михалковым” (2011), привернули увагу, але були видалені YouTube без пояснень. Дмитро стверджував, що це сталося через тиск “згори”, що лише підігріло інтерес до його контенту. У шоу “Ніч” на каналі “Москва 24” він зізнався, що блогерство приносить значно більше доходу, ніж юридична практика, що дозволило йому повністю зосередитися на YouTube.

Його аудиторія, за словами самого Дмитра, складалася переважно зі школярів і молоді віком від 14 до 21 року. У 2012 році він став ведучим програми “100500 питань” – аналога шоу “+100500” Максима Голополосова, що додало йому популярності.

2010-ті: Політичний блогер і конфлікти

У 2010-х Kamikadze_d став відомим завдяки політичним коментарям, де висміював російську владу, зокрема партію “Єдина Росія”. Його стиль – суміш сарказму, провокацій і тролінгу – привертав увагу, але викликав критику за “низький гумор”. У 2015 році він вступив у публічний конфлікт із блогером Анатолієм Шарієм, звинувативши того у зв’язках із Кремлем. Шарій у відповідь звинуватив Дмитра в нетрадиційній орієнтації через епізод із “голим другом” у кадрі, що Дмитро спростував, пояснивши ситуацію побутовим непорозумінням.

У 2017 році Дмитро емігрував до Праги, Чехія, через цензуру на російському YouTube і перевірку одного з його роликів за статтею про “схилення до самогубства”. Того ж року його канал отримав “золоту кнопку” YouTube за 1 мільйон підписників. У Празі він вів проєкт “Русский на Западе” на телеканалі “Настоящее время”, розповідаючи про життя в Європі.

2020-ті: “Іноагент” і нові виклики

У 2022 році російська влада внесла Дмитра до реєстру “іноагентів” і оголосила в розшук за статтею про “поширення фейків” про російську армію. Це сталося після його різких коментарів щодо війни в Україні. У відповідь Дмитро створив новий канал KamikadzeDi у червні 2023 року, де продовжив політичні огляди. Станом на 2025 рік його основний канал kamikadzedead який мав 1,7 мільйона підписників заблокований.

Дмитро також активно використовує Patreon і Boosty для підтримки своєї діяльності, адже монетизація на YouTube для нього ускладнена через статус “іноагента”. Його відео знімаються на простому фоні, часто з хромакеєм, а музика, яку він використовує, нерідко критикується за “низьку якість”. Попри це, його політичні коментарі залишаються популярними серед ліберальної аудиторії.

Вплив і спадщина

Дмитро Іванов, відомий як Kamikadze_d, став одним із перших політичних відеоблогерів у російськомовному сегменті YouTube. Його саркастичний стиль і ліберальна позиція зробили його популярним серед молоді, але водночас викликали критику за провокаційність і “низький гумор”. Його внесок у розвиток відеоблогінгу полягає в популяризації формату політичних оглядів, хоча його жарти й тролінг часто сприймаються неоднозначно.

Еміграція до Чехії та статус “іноагента” підкреслили його опозиційну позицію, але обмежили доступ до російської аудиторії. Попри це, Дмитро продовжує створювати контент, підтримуючи зв’язок із підписниками через альтернативні платформи. Його історія – це приклад того, як інтернет може стати платформою для висловлення поглядів, але й джерелом конфліктів і переслідувань.

Підсумок

Дмитро Іванов (Kamikadze_d) – це постать, яка уособлює еволюцію відеоблогінгу від розважального до політичного. Від шкільного геймера до блогера, якого переслідує російська влада, він пройшов шлях, сповнений викликів і трансформацій. Його кар’єра відображає складність роботи в медіа в умовах цензури, а його наполегливість – силу індивідуального голосу. Попри критику, Дмитро залишається впливовою фігурою для своєї аудиторії, надихаючи тих, хто цінує свободу слова та сатиру.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”