Життєвий шлях та професійна діяльність
Ігор Ковтун, учасник шостого сезону «МастерШеф», прийшов на проєкт у віці 25 років з Одеси. Він — досвідчений моряк, третій помічник капітана на танкері-газовозі, який за шість років роботи в морі не втратив романтики, але добре засвоїв: «Там немає русалок, немає пляшок рому. Там робота». Дитинство Ігоря минуло під розповіді батька-моряка про далекі країни, тому він вирішив пов’язати життя з морем, закінчивши Херсонську морську академію. Пристрасть до кулінарії зародилася в рейсах, коли він іноді допомагав коку з готуванням. Найбільше йому полюбилися індійська та тайська кухні. Участь у «МастерШеф» стала для нього шансом залишитися на березі та реалізувати мрію: бути з коханою людиною і займатися улюбленою справою.
Участь у шоу «МастерШеф»
Шостий сезон «МастерШеф» став для Ігоря Ковтуна викликом, заради якого він уперше за шість років відмовився від рейсу. Він потрапив до двадцятки найкращих кулінарів-аматорів, вразивши суддів на кастингу кулінарними навичками, хоч Таїсія Литвинова й назвала його страву занадто «чоловічою» через велику кількість часнику та м’яса. Сергій та Ектор оцінили ідеально прожарену курку та дали йому шанс. Протягом проєкту Ігор боровся за право залишитися, неодноразово потрапляючи у складні ситуації.
Найскладнішим випробуванням для Ігоря стала «битва чорних фартухів» у 12-му випуску, де одразу 10 учасників змагалися за виживання. Конкурс полягав у приготуванні страв італійської кухні на стільницях без ніжок, які весь час доводилося тримати на вазі. На жаль, Ігор гірше за всіх впорався із завданням, не зумівши приготувати класичну пасту з ідеальним соусом, що коштувало йому місця на проєкті.
Участь у «МастерШеф» стала для Ігоря Ковтуна цінним життєвим досвідом, який розширив його кулінарний кругозір. Він зізнавався, що знімальний процес виявився для нього складнішим, ніж робота в морі через сильний моральний тиск і специфіку стосунків у колективі. Попри це, він отримав іменний білий фартух з проєкту від Ектора Хіменеса-Браво та почав інакше ставитися до продуктів: «…заходжу до магазину та розумію, що з цим можна зробити… визначив собі нові цікаві поєднання спецій». Його історія — яскравий приклад того, як навіть після вибуття можна отримати головне — нові знання, натхнення та віру в те, що мрія про власну справу варта того, щоб заради неї залишитися на березі.
