Дата і місце народження

12 листопада 1929 року в Філадельфії, Пенсильванія, США, у заможній родині з’явилася на світ Грейс Патрісія Келлі. Її тато, Джон Брендан Келлі – ірландський іммігрант, олімпійський чемпіон з веслування (1920, 1924) і мільйонер-бізнесмен (будівельна фірма), мама Маргарет Кatherine Майер – німецького походження, перша жінка-тренерка з фізкультури в Університеті Пенсильванії. З корінням ірландським, німецьким та католицьким, Грейс ростила третьою з чотирьох дітей (Пеггі, Джон, Лізанна) у розкоші, але з суворими правилами. “Родина навчила мене дисципліни, як у спорті”, – згадувала вона, дивлячись на філадельфійські сади, де вітер шепотів про амбіції.

Школа і освіта

Дитинство Грейс минало в елітних школах: Ravenhill Academy у Філадельфії – католицька школа для дівчат, де захоплювалася балетом і драмою; потім Stevens School у Джермантауні. У 1947–1949 – Американська академія драматичних мистецтв (AADA) у Нью-Йорку, де вивчала акторство з стипендією, жила в Barbizon Hotel for Women і підробляла моделлю. Дислексія ускладнювала читання, але сцена стала порятунком: “Театр дав мені голос, якого не було в класі”. Освіта стала для неї не книгами, а практикою: від шкільних п’єс до нью-йоркських проб, де Шекспір і Чехов були вчителями грації. Цей шлях загартував її – краса плюс розум, як ідеальний рецепт для зірки.

Кар’єра

Карьєра Грейс – це блискавичний метеор, де 11 фільмів зробили її легендою за 5 років. Дебют у 1949-му: ТБ “The Philco Television Playhouse”. Кіно старт – “Fourteen Hours” (1951) маленька роль. Вибух – “High Noon” (1952) як Емі Кейн – дружина маршала з Гарі Купером, номінація на Golden Globe. Апогей з Хічкоком: “Dial M for Murder” (1954) як Марго – жертва вбивства; “Rear Window” (1954) як Ліза – муза фотографа з Джеймсом Стюартом; “To Catch a Thief” (1955) як Френсіс – романтика з Кері Грантом на Рив’єрі. Оскар – “The Country Girl” (1954) як Джорджі – дружина алкоголіка з Бінгом Кросбі, драматична трансформація з гламуру в страждання. Інше: “Mogambo” (1953) з Кларком Гейблом – сафарі в Африці, номінація на Оскар; “The Bridges at Toko-Ri” (1954); “High Society” (1956) мюзикл з Френком Сінатрою і Бінгом – остання роль як Трейсі Лорд. Всього 11 фільмів, але вплив – вічний: муза Givenchy і Hermès (сумка Kelly названа на її честь), девіз “Граю з гідністю, не з пристрастю” – змінила образ холодної блондинки в кіно.

Сім’я

Сім’я для Грейс – як казковий палац: від голлівудських романів до монакського трону. У 1955-му на Каннському фестивалі зустріла князя Реньє III з Монако – кохання з першого погляду. Одружилися 19 квітня 1956-го в Монако (весілля століття, 600 гостей, сукня Helen Rose). Діти: принцеса Кароліна (1957), принц Альберт II (1958, спадкоємець), принцеса Стефані (1965). “Князівство стало моєю новою роллю”, – казала вона, покинувши кіно заради обов’язків. Романи до: Кларк Гейбл, Кері Грант, але Реньє – єдиний чоловік. Родина Келлі – опора: брат Джон – олімпієць, сестри – моделі. Останні роки присвятила дітям і благодійності, виховуючи їх у католицькій вірі.

Сучсність

Грейс померла 14 вересня 1982 року в Монако від інсульту після автокатастрофи у 52 – але спадщина сяє: Фонд принцеси Грейс за мистецтво (заснований 1964, стипендії акторам), Рожева стрічка в Монако за боротьбу з раком. Сьогодні – діти продовжують: Альберт править, Кароліна і Стефані – благодійність. Біографії (“Grace of Monaco” 2014), сукні в музеях, сумка Kelly – ікона моди. “Її грація досі танцює на Рив’єрі”, – кажуть фанати. Вічна, королівська, як середземноморський бриз – дме далі.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”