Дитинство та юнацтво

Майбутній актор Філіп Ентоні Гопкінс народився 31 грудня 1937-го року у Уельсі, у містечку Маргам (Велика Британія). Його батьки, Річард Артур та Мюріель Енн, мали власну пекарню. Спочатку дитина навчалася вдома, але у 12-річному віці все ж піддалася наполяганню родини та поїхала до кращої закритої школи Уельсу Jones West Monmouth, яка знаходилася у місті Понтіпул і була призначена виключно для хлопчиків. Юний Ентоні зміг протриматися там 2,5 роки. Вроджена дислексія не дозволяла йти в ногу з однокласниками.

Тоді Гопкінс вирішив, що йому буде корисніше обрати творчу професію. Спочатку підліток націлився на музику та образотворче мистецтво, оскільки вмів чудово малювати та добре грав на фортепіано. Але у 1952 році Ентоні Гопкінс випадково познайомився з відомим артистом Річардом Бертоном. Саме він переконав хлопця, що йому цілком під силу зробити гідну акторську кар’єру.

Послухавши авторитетну пораду, Ентоні Гопкінс вступив до Уельського коледжу музики та драми і у 1957 році закінчив його з відзнакою. Після коледжу його чекали декілька років служби у Збройних силах Великої Британії. Демобілізувавшись, молодий чоловік переїхав до Лондона та вступив до академії драматичного мистецтва.

Отримавши диплом професійного актора, Гопкінс грав на невеликій лондонській сцені, а з 1965 року почав виходити на підмостки Королівського національного театру. Там артист досяг посади дублера знаменитого Лоуренса Олів’є.

В колективі він перебував до 1970 року. Найбільш відомою виставою у його професійному життєписі є п’єса Августа Стріндберга «Танці смерті».

Фільми за участю Ентоні Гопкінса

Навіть перебуваючи на сцені Королівського національного театру, Гопкінс знімався в епізодах повнометражних стрічок. Окремо слід відзначити «Лева взимку» з Пітером О’Туллом, Кетрін Гепберн та Тімоті Далтоном. Історичну драму щедро нагородили трьома «Оскарами», двома «Золотими глобусами» та двома преміями Британської кіноакадемії.

На початку 70-х років митець отримав першу високооплачувану роботу, зігравши ключового героя у кримінальному бойовику про морських піратів «Коли пролунає вісім дзвінків». Згодом Ентоні перевтілився в П’єра Безухова в телесеріалі «Війна і мир», за цю роль він отримав премію BAFTA. Проект вважається однією з кращих екранізацій твору Льва Толстого.

Справжній успіх та світова популярність прийшли до Гопкінса на початку 90-х років, коли актор зіграв маніяка-людожера Ганнібала Лектера у гучному трилері «Мовчання ягнят». За участь у стрічці Ентоні та Джоді Фостер здобули омріяну акторську нагороду – статуетку «Оскар» – як найкращі виконавці головних ролей. Після надзвичайно популярного фільму «Мовчання ягнят» вийшли два продовження: у 2001-му – «Ганнібал», а через рік – «Червоний дракон», що став передісторією попередніх стрічок.

За основу свого режисерського проєкту «Серпень» Ентоні взяв п’єсу Антона Чехова «Дядя Ваня». Джуліан Мітчелл, який адаптував матеріал у сценарій, переніс дію в Уельс. Для комедійної драми Гопкінс особисто написав музику. Згодом Ентоні розпочав втілення артхаусного фентезі «Вихор». Фільм став останнім режисерським досвідом митця. Більше знімати кіно він не мав наміру, хоча б тому, що не бажав першим приходити на знімальний майданчик, вирішувати безліч інших питань, включаючи пошук коштів та остаточний монтаж.

Прихильники виділяють фільм жахів «Дракула від Брема Стокера», де виконавець втілив постать професора Абрахама Ван Гельсінга. Кінострічка Френсіса Форда Копполи здобула чимало нагород, зокрема «Оскар» за найкращий макіяж. За задумом, який ближчий до початкового роману, ніж інші адаптації, згодом було розроблено комп’ютерну гру.

У трилері «На межі» актор знявся разом з Алеком Болдуїном та Ель Макферсон. Проте основне місце в стрічці відведено навченому ведмедю Барту. Зйомки виявилися надзвичайними. По-перше, Алек випадково притиснув колегу деревом, але Ентоні відбувся незначними забиттями. А по-друге, декілька ЗМІ стверджують, що виконавець ледь не загинув від переохолодження через роботу в крижаній воді.

У 1998 році Гопкінс і Бред Пітт зіграли головні ролі в містичній драмі про життя та смерть «Зустрічайте Джо Блека», де Смерть у символічному фільмі постала особисто у вигляді юнака. Значна частина сцен була створена в Нью-Йорку – в Брукліні та в лікарні на П’ятій авеню. Як музичний супровід використовувалися пісні під укулеле гавайського співака Ізраеля Камакавівооле.

З участю Ентоні глядачам запам’ятався також драматичний трилер «Інстинкт», заснований на книзі американського письменника Даніеля Квінна «Ізмаїл». Перед початком створення проєкту режисер Джон Тёртелтауб разом із продюсерами вирушив до Уганди, щоб побачити справжніх гірських горил у їхньому природному середовищі. Хоча тварини у фільмі не справжні, художники ретельно спиралися на відеозаписи, зроблені в Африці.

У XXI столітті Гопкінс продовжив тішити шанувальників появою на великому екрані. Фільм «Доказ» – ще одна екранізація в кар’єрі виконавця. Цього разу сценарій базується на однойменній п’єсі драматурга Девіда Оберна, яка у 2001 році отримала Пулітцерівську премію та нагороду Tony Award. Варто зазначити, що Гвінет Пелтроу вживалася в образ Кетрін не лише перед камерою, але й на сцені.

У 2007 році шанувальники побачили актора у головній ролі у кримінальній драмі «Розлом» з Райаном Гослінгом, де він постатив у звичній ролі моторошного злочинця, який намагався знищити дружину через зраду. Загальні світові касові збори детективу ледь не досягли позначки $40 мільйонів.

У 2011 році Гопкінс зіграв священика у трилері «Ритуал» про церковні курси з вигнання диявола з людей. Незабаром виконавець зацікавився всесвітом марвелівських коміксів і погодився знятися у фантастичному бойовику «Тор», де з’явився в образі скандинавського бога Одіна та батька головного героя. Цей самий персонаж дістався актору у продовженнях «Тор-2: Царство темряви» та «Тор: Раґнарек».

Ентоні з’явився у головній ролі у проєкті «Екстрасенси», що розповідає про протистояння маніяка та детектива з паранормальними здібностями. Спочатку гостросюжетний сценарій купувався для створення сиквела «Сім». Ентоні брав участь не лише як виконавець, але й як продюсер.

У 2016 році Гопкінс зіграв у фантастичній стрічці «Світ Дикого Заходу». Кінострічка – багатосерійний переказ фільму «Західний світ», знятого Майклом Крайтоном у 1973 році. Місцем дії виступив футуристичний парк розваг. Рівень спецефектів, акторська гра та музичний супровід викликали захоплення у прихильників жанру. Серіал швидко здобув популярність у телеглядачів, і канал HBO анонсував продовження.

У 2017 році Ентоні здивував шанувальників бойовика відомої франшизи «Трансформери: Останній лицар», у якому виконав головну роль сера Едмунда Бертона, члена альянсу та нащадка хранителів таємниці трансформерів на Землі. Сам артист участь у фільмі прокоментував так:

«Майкл Бей – один із найкращих режисерів. Звісно, хочеться працювати з кимось такого рівня. Знаходжу геніальним те, з якою ясністю він здійснює свої задуми». У фільмі також знявся Марк Волберг.

У 2019 році Netflix презентував світові кінострічку «Два Папи», присвячену взаєминам двох понтифіків римсько-католицької церкви – Бенедикта XVI, першого глави, який добровільно відмовився від престолу, та Франциска. Роль останнього дісталася зірці «Гри престолів» Джонатану Прайсу. Згідно з повідомленнями засобів масової інформації, Хопкінса у вражаючому вигляді Бенедикта XVI помічали на вулицях Нью-Йорка під час зйомок епізодів.

Папа Франциск, до речі, схвалив Рассела Кроу на втілення біблійного персонажа Ноя у однойменній стрічці Даррена Аронофського. Міцної статури Ентоні (зріст 175 см при вазі 87 кг) зобразив на екрані діда головного героя, Мафусаїла, особи, що прожила, як зазначено в Біблії, найдовше життя.

Гра для Хопкінса зовсім не захоплення, і знаменитість не поділяє думку колег, які стверджують, що пожертвували б усім заради нової ролі. Проте професія приносить Ентоні задоволення та ще й добре оплачується. Але це не означає, що актор працює автоматично. Насамперед він ретельно вивчає сценарій, а чи вдалий текст або ні, стає зрозуміло з перших п’яти сторінок.

З цілком зрозумілих сімейних причин Ентоні знявся у драмі Elyse, яка вийшла у 2020 році. Режисером і автором сценарію вперше виступила дружина Ентоні Стелла Арройяве. Як продюсер над фільмом працювала дочка Арройяве – Тара.

У тому ж році актору дісталася головна роль у драмі «Батько». Прониклива стрічка отримала захоплені відгуки кінокритиків. На думку оглядача Оуена Глейбермана, проєкт занурює глядача у свідомість людини, що втрачає глузд, і робить це, розкриваючи розум як місце, яке здається раціональним.

За роль у цьому фільмі актор був удостоєний другого у своєму житті «Оскара», що, до речі, зробило його найстаршим номінантом цієї премії. На той час зірці виповнилося 83 роки.

Сентиментальна постать емігранта-єврея, що згадує переслідування, дісталася Хопкінсу в ностальгійній стрічці «Час Армагеддону». Втілення турботливого дідуся, з теплотою ставлячись до свого онука (Майкл Бенкс Репета), як відзначили рецензенти, здатне змусити глядачів забути, що актор, який його зіграв, колись виконував роль Лектера.

Флоріан Зеллер, режисер «Батька», запросив Хопкінса до третьої частини трилогії – фільму «Син», продовжуючи розвивати тему батьківсько-дитячих взаємин. Цього разу актору відійшла другорядна роль, проте наділена глибоким змістом. За допомогою образу такого патріарха, який звик пригнічувати близьких, режисер розкрив причини проблем у відносинах між головними героями у виконанні Х’ю Джекмана та Зена Макграта.

У 2023 році фільмографія Ентоні поповнилася фантастичним проєктом «Бунтівний місяць. Частина 1: Дитя вогню» Зака Снайдера. Актор подарував голос механізованому бойовому роботу Джиммі, наділеному інтелектом. Попри те, що фільм мав популярність у глядачів, він отримав нищівну критику експертів, які вважали слабкими сюжет і характери героїв. Прихильність завоював лише візуальний ряд – до цього аспекту режисерської справи у Снайдера завжди було розвинене чуття.

На початку 2024 року Хопкінс оголосив про роботу над книгою мемуарів. А його дружина захотіла зняти про нього документальний фільм.

Особисте життя

Ентоні Хопкінс не відстає від сучасних тенденцій. Йому виявилося недостатньо викладати фотографії та кумедні відео в інстаграм-акаунті (соціальна мережа заборонена в РФ, вона належить корпорації Meta, яку визнано в РФ екстремістською). У травні 2020 року нудьгуючий на карантині британець зареєструвався в «TikTok».

Перший шлюб актора

Вперше Хопкінс одружився у 1967 році з норвезькою кіноактрисою Петронеллою Баркер, з якою прожив п’ять років. Через рік після весілля народилася дочка Ебігейл.

Він не любить згадувати про неї, а коли репортери ставлять пряме запитання, стримано заявляє, що нічого не знає про Ебігейл. “Люди розходяться, це звичайно. Родини розпадаються, треба продовжувати свій шлях”, – відзначив митець в інтерв’ю Radio Times.

Проте, раніше обставини були інші. Коли вона була підлітком, дівчина час від часу бачилася з батьком. А коли у 90-х роках їхні стосунки покращилися, вона навіть знялася з ним у фільмах «Країна тіней» і «На заході дня». Ентоні визнає, що його самолюбство могло стати однією з причин відчуження дочки.

Друга дружина Дженніфер

Майже одразу після розлучення Хопкінс уклав другий шлюб зі своєю помічницею Дженніфер Лінтон. У 1995 році подружжя розійшлося на рік, потім відновило стосунки, але через три роки остаточно розлучилося. Офіційне розірвання шлюбу відбулося лише у 2002 році.

Після розлучення

Після розриву з Дженніфер приватне життя Ентоні швидко наповнювалося подіями. У клубі анонімних алкоголіків актор зустрів Джойс Інгаллс, з якою зустрічався близько двох років. З вокалісткою Франсин Кей стосунки не склалися через небажання Ентоні брати на себе зобов’язання. А телезірка Марта Стюарт сама пішла, коли зрозуміла, що не може позбутися кінематографічного образу і бачить у Хопкінсі не коханого чоловіка, а Ганнібала Лектера.

Третя дружина Стелла

У 2003 році Ентоні одружився з колумбійською акторкою Стеллою Арройяве. Подружжя проживає в Каліфорнії, на власній віллі в Малібу. Актор зізнавався, що третя дружина допомогла йому розібратися в жіночій психології. Для нього Стелла – виняткова пані, здатна контролювати його.

Ентоні Хопкінс сьогодні

В кінці 2023 року також відбулася прем’єра драми «За Фрейдом». Ентоні зіграв роль засновника психоаналізу. В основу фільму лягла п’єса Марка Сен-Жермена про зустріч Зигмунда Фрейда з письменником Клайвом Стейплзом Льюїсом. Український глядач побачив стрічку навесні 2024 року.

Зараз слава Ентоні як неповторного, знакового Ганнібала Лектера досі міцна, однак публіка зовсім не вважає Гопкінса митцем одного амплуа. Кінорежисери також цінують присутність майстра на знімальному майданчику. Так, Гопкінс природно перейшов у продовження фільму «Бунтівний місяць: Даруюча шрами», тим паче, що Снайдер спочатку закладав кошторис на дві стрічки, точніше, кінокартину було розділено на етапі зйомок.

Роль Веспасіана – римського імператора в серіалі «Ті, хто йдуть на смерть» – Гопкінс отримав першим з усього акторського складу. Зйомки розпочалися навесні 2023-го в Римі. Після їх завершення стартував етап постпродакшну, а прем’єра була запланована на липень 2024 року. У цьому ж році на великі екрани вийшла біблійна оповідь «Діва Марія: Мати Христа», в якій Гопкінс втілив образ царя Ірода.

У 2025-му Гопкінс оголосив про вихід мемуарів «Ми впорались, хлопче». Очікувалося, що книга з’явиться у продажу восени. Особливістю автобіографії стало те, що актор розповів у ній не лише про шлях до успіху, але й про гірші моменти, сімейні невдачі та переживання.

Висловлювання

«Коли я відчуваю страх перед чимось – я кидаю цьому виклик. Жити у боязні просто безглуздо»

«Звертайтеся до мене Тоні. Я зовсім не легенда, я просто хлопець, якому неймовірно пощастило в житті»

«Якісний сценарій завжди помітний за першими п’ятьма сторінками. Такі речі відчуваєш інтуїцією. Якщо я не можу прочитати більше чотирьох сторінок, мені вже зрозуміло: це не для мене»

«Я не дуже пристосований для взаємин. З ким би то не було. Я не можу надто довго перебувати замкненим в одному приміщенні з кимось іншим»

«Немає нічого цікавішого, ніж пробувати щось нове»

«Бути актором дуже легко. Тобі дають сценарій, кажуть, коли твій вихід, і ти виходиш. Це ж не нейрохірургія, врешті-решт»

Фільмографія

• 1968 — «Лев узимку»
• 1976 — «Справа про викрадення Ліндберга»
• 1980 — «Людина-слон»
• 1985 — «Добрий батько»
• 1988 — «Зоря»
• 1991 — «Мовчання ягнят»
• 1993 — «Залишок дня»
• 1994 — «Легенди осені»
• 1998 — «Маска Зорро»
• 2000 — «Місія нездійсненна 2»
• 2001 — «Ганнібал»
• 2004 — «Олександр»
• 2007 — «Беовульф»
• 2011 — «Тор»
• 2016 — «Світ Дикого Заходу»
• 2017 — «Трансформери: Останній лицар»
• 2019 — «Два Папи»
• 2020 — «Батько»
• 2022 — «Син»
• 2022 — «Час Армагеддону»
• 2023 — «Бунтівний місяць. Частина 1: Дитя вогню»
• 2023 — «Одне життя»
• 2023 — «За Фрейдом»
• 2024 — «Ті, що йдуть на смерть»

Музичні твори

• Орфей
• Америка
• І вальс триває
• Бракен Роуд
• Івшем Ярмарок
• Площа
• Маргам
• Цирк

Цікаві факти

У 2015 році шанувальники дізналися про музичний талант Гопкінса. Вальс І вальс триває, написаний ним півстоліття тому, виконав оркестр під керівництвом музиканта та диригента Андре Рье. Відеозапис концерту сколихнула інтернет, слухачі позитивно оцінили композиторські здібності Ентоні.

Актор отримував премії не лише за певні ролі. Він удостоєний особливих нагород від Британської академії кіно та телевізійних мистецтв у 1995 році та премії «Золотий глобус» у 2006-му за заслуги перед мистецтвом. У 1993-му королева Великої Британії Єлизавета II пожалувала актору титул лицаря-бакалавра, після чого виконавця слід було називати сер Ентоні Гопкінс.

Ентоні розробив лінійку ароматів Anthony Hopkins AH, що включає гендерно нейтральну парфумерну воду та свічки. У центрі композиції, крім бергамоту та мускусу, квіти апельсина – улюблений запах Гопкінса.

Кошти, отримані від реалізації, надходять на рахунок організації “No Kid Hungry”, яка має на меті протистояти дитячому недоїданню.

Наперекір загальноприйнятій думці, Гопкінс стверджує, що найвидатнішим лиходієм у його виконанні був не Ганнібал Лектер, а Адольф Гітлер. Розповідаючи про свого Гітлера з «Бункера», актор зізнається, що навмисно зробив його привабливим. Найбільше глядачів лякало те, що чудовисько здавалося звичайною людиною.

Засоби з торгівлі спрямовуються на фінансовий рахунок організації “Не Голодним Дітям”, що має за мету боротися з нестачею харчування серед дітей.

Всупереч поширеній вірі, Хопкінс вважає, що найбільш захопливим антагоністом у його творчості був не Ганнібал Лектор, а Адольф Гітлер. Обговорюючи свого Гітлера з «Бункера», виконавець визнає, що створив його симпатичною особистістю не випадково. Найбільш вражало глядачів те, що монстр здавався звичайною людиною.