Майбутній актор Гаррісон Форд народився 13 липня 1942 року в Чикаго, штат Іллінойс, у сім’ї середнього класу. Його батько, Крістофер Форд, був рекламним агентом і актором на радіо, а мати, Дороті Нідельман, працювала радіоведучою. Родина мала ірландське, німецьке та єврейське походження, що Форд жартома називав «демократичною сумішшю». У нього є молодший брат Теренс, який також пробував себе в акторстві.
Дитинство Гаррісона було спокійним, але він не вирізнявся амбіціями. У школі Maine East High School у Парк-Риджі він був сором’язливим і часто ставав об’єктом насмішок через худорляву статуру. Форд захоплювався скаутським рухом, досягнувши звання «Скаут другого класу», і працював у літніх таборах. Після школи в 1960 році він вступив до Ріпон-коледжу у Вісконсині, вивчаючи англійську літературу та філософію, але покинув навчання за кілька місяців до випуску через низькі оцінки та депресію.
У 1964 році Форд разом із першою дружиною Мері Марквардт переїхав до Лос-Анджелеса, мріючи про акторську кар’єру. Він підписав контракт із Columbia Pictures за $150 на тиждень, але перші ролі в серіалах і фільмах, таких як «Мертва спека на каруселі» (1966), були незначними. Керівництво Columbia вважало його «безперспективним» і наполягало, щоб він узяв псевдонім, але Форд відмовився. Після кількох невдач він залишив акторство і став теслярем, щоб прогодувати сім’ю. Його майстерність у деревообробці принесла йому репутацію серед голлівудських еліт, зокрема він працював у будинку режисера Френсіса Форда Копполи.
Доленосний момент настав у 1973 році, коли Джордж Лукас запросив Форда на невелику роль у «Американських графіті». Ця співпраця відкрила двері до ролі Хана Соло в «Зоряних війнах: Нова надія» (1977). Форд отримав роль випадково, допомагаючи Лукасу проводити кастинг, але його природна харизма та саркастичний гумор зробили Хана Соло культовим персонажем. Фільм став блокбастером, принісши Форду світову славу і $650,000 за роль.
1980-ті роки стали золотою ерою для Форда. У 1981 році він зіграв Індіану Джонса у фільмі Стівена Спілберга «У пошуках втраченого ковчега», створивши ще одного культового персонажа. Франшиза «Індіана Джонс» (1981-2023) включає п’ять фільмів, останній з яких, «Індіана Джонс і Циферблат долі» (2023), став прощанням Форда з роллю. У 1982 році він зіграв Ріка Декарда в культовій науковій фантастиці «Той, хто біжить по лезу», а в 2017 році повернувся до ролі в сиквелі.
Серед інших знакових робіт Форда – трилогия «Зоряні війни» (1977-1983), де він повернувся до ролі Хана Соло в «Пробудженні Сили» (2015), а також фільми «Свідок» (1985), за який отримав номінацію на «Оскар», «Біженець» (1993), «Літак президента» (1997) і «Що ховається за» (2000). Його здатність поєднувати драматичні ролі з екшеном зробила його універсальним актором. Форд також знявся в комедіях («Ранкова слава», 2010) і серіалах («1923», 2022), демонструючи багатогранність.
Особисте життя Форда було сповнене змін. У 1964 році він одружився з Мері Марквардт, із якою мав двох синів: Бенджаміна (1966) і Вілларда (1969). Шлюб розпався в 1979 році через напружений графік і чутки про романи Форда. У 1983 році він одружився з сценаристкою Мелісою Метісон, яка написала «Іншопланетянина». У них народилися син Малкольм (1987) і донька Джорджія (1990). Пара розлучилася в 2004 році після 21 року шлюбу.
У 2010 році Форд одружився з актрисою Калістою Флокгарт, зіркою серіалу «Еллі Макбіл». Вони виховують прийомного сина Калісти, Ліама (2001). Форд – відданий батько та дідусь п’яти онуків, а його сім’я часто з’являється разом із ним на публічних заходах. Пара живе на ранчо в Джексоні, штат Вайомінг, де Форд займається фермерством і авіацією.
Форд уникав гучних скандалів, але його життя не було безхмарним. У 1970-х його критикували за «дерев’яну» акторську гру, а в 1990-х – за вибір комерційних ролей над мистецькими. У 2001 році чутки про роман із Ларою Флінн Бойл викликали напругу в його шлюбі з Метісон, хоча Форд спростовував звинувачення. У 2017 році його звинуватили в «грубій поведінці» на зйомках «Того, хто біжить по лезу 2049», але конфлікт швидко залагодили.
У 2023 році Форд зіткнувся з критикою за підтримку цифрового омолодження в «Індіані Джонсі 5», що викликало дебати про етику технологій у кіно. Його авіаційні інциденти також привертали увагу ЗМІ, але Форд зберігав репутацію відповідального пілота.
У 2025 році, у віці 83 років, Гаррісон Форд залишається активним у кіно та громадському житті. Його статки оцінюють у $300 мільйонів, а фільми, де він знявся, зібрали в прокаті понад $9 мільярдів, що робить його одним із найуспішніших акторів в історії. Він продовжує зніматися, зокрема в серіалі «Скорочення» (2023-2025), де грає корпоративного менеджера, і планує нові проєкти.
Форд активно підтримує екологічні ініціативи, виступаючи за боротьбу зі зміною клімату. Його підтримка України, зокрема через гуманітарні фонди, підкреслила його гуманістичні цінності. Гаррісон Форд – це не лише Хан Соло чи Індіана Джонс, а символ наполегливості, який довів, що звичайний тесляр може стати легендою, якщо вірить у свою мрію.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис