Майбутній політик Фрідріх Йоахім Мартін Йозеф Мерц народився 11 листопада 1955 року в містечку Брілон, що в землі Північний Рейн-Вестфалія, у заможній католицькій родині. Його батько, Йоахім Мерц, був юристом і суддею, ветераном Вермахту, який провів чотири роки в радянському полоні під час Другої світової війни. Після повернення він став активним членом ХДС і брав участь у судових процесах проти нацистських чиновників. Дід Фрідріха по материнській лінії, Йозеф Пауль Совіньї, був мером Брілона з 1917 по 1937 роки, а з 1938 року – членом НСДАП, що згодом стало предметом дискусій у політичній кар’єрі Мерца. Родина виховувала чотирьох дітей, але двоє з них трагічно загинули: сестра – у ДТП у 21 рік, а брат – від розсіяного склерозу, не доживши до 50.

Юність Фрідріха була неспокійною. У 1966-1971 роках він навчався в гімназії Петрінум у Брілоні, але через бунтівний характер і захоплення рок-культурою – довге волосся, мотоцикл і виступи з власним гуртом – його виключили. У 1975 році він закінчив гімназію в сусідньому Рютені, отримавши атестат зрілості. У цей період, у 17 років, Мерц вступив до молодіжного крила ХДС, демонструючи ранній інтерес до політики.

Після школи, з 1975 по 1976 рік, Мерц проходив військову службу в артилерійському батальйоні Бундесверу в Кузелі, де отримав звання фельдфебеля. Травма коліна перервала його плани стати офіцером запасу, і він повернувся до цивільного життя. Завдяки стипендії Фонду Конрада Аденауера, Фрідріх вступив до Боннського університету, де вивчав право, а згодом перевівся до Марбурзького університету. У 1982 році він склав перший державний іспит із права, а після стажування в суді Саарбрюккена в 1985 році отримав звання повноцінного юриста.

Кар’єра юриста і бізнесмена

Професійний шлях Мерца розпочався в юридичній сфері. З 1985 по 1986 рік він працював суддею на випробувальному терміні в окружному суді Саарбрюккена. У 1986-1989 роках був юрисконсультом Німецької асоціації хімічної промисловості в Бонні та Франкфурті. У 1990 році приєднався до юридичної фірми Leinen & Derichs при вищому земельному суді в Кельні. З 2002 по 2004 рік працював у кельнській фірмі Cornelius Bartenbach Haesemann and Partner.

Після відходу від політики в 2009 році Мерц поринув у бізнес. Він став старшим консультантом міжнародної юридичної фірми Mayer Brown, очолював наглядову раду аеропорту Кельн/Бонн, був членом правління HSBC Germany і швейцарської компанії Stadler Rail, а також керував наглядовою радою Wepa, виробника туалетного паперу. З 2016 по 2020 рік Мерц очолював німецький підрозділ BlackRock, найбільшого у світі інвестиційного фонду. Цей період приніс йому статки, оцінені в 12 мільйонів євро, і ліцензію пілота, що дозволило йому придбати два приватні літаки. Проте робота в BlackRock викликала критику за зв’язки з транснаціональними корпораціями, що Мерц спростовував, наголошуючи на своїй роботі лише в німецькому представництві.

Політичний шлях

Політична кар’єра Мерца почалася рано. У 1980 році він став головою Молодіжного союзу ХДС у Брілоні. У 1989 році, у віці 33 років, його обрали депутатом Європейського парламенту від ХДС, де він працював до 1994 року. Того ж року Мерц став депутатом Бундестагу від округу Гохзауерланд, швидко здобувши репутацію завдяки ініціативам у фінансово-економічній сфері. У 1998 році він став заступником лідера фракції ХДС/ХСС, а в 2000 році очолив її після відставки Вольфганга Шойбле через фінансовий скандал.

Проте боротьба за лідерство в партії виявилася складною. Мерц, який виступав за збереження консервативного курсу ХДС, зіткнувся з Ангелою Меркель, яка просувала центристську ідеологію. У 2002 році, після поразки ХДС на виборах, Меркель стала лідером фракції, а Мерц залишився в її тіні. У 2004 році вона заблокувала його пропозицію щодо податкової реформи, а Мерц критикував її реформу охорони здоров’я. У 2007 році він оголосив, що не балотуватиметься на наступних виборах, і залишив політику.

Повернення Мерца сталося в 2018 році, коли Меркель заявила про відхід із посади лідера ХДС. Він двічі зазнав поразки на партійних виборах: спочатку Аннегрет Крамп-Карренбауер, а потім Арміну Лашету. Лише в 2021 році, після найгіршого результату ХДС на виборах (24,1%), Мерц переміг, отримавши 62,1% голосів членів партії. У січні 2022 року він став головою ХДС, а в лютому – лідером опозиції в Бундестазі. Під його керівництвом партія повернулася до консервативного курсу, що принесло перемогу на дострокових виборах 23 лютого 2025 року (28,5%). Після складних коаліційних переговорів із СДПН Мерц став канцлером 6 травня 2025 року, отримавши 325 голосів у другому турі голосування.

Сімейне життя

Особисте життя Мерца тісно пов’язане з його професійним шляхом. У 1981 році він одружився з Шарлоттою Ґасс, яку зустрів на студентській вечірці в Боннському університеті. Шарлотта, донька юриста, стала суддею окружного суду в Арнсберзі, спеціалізуючись на сімейному праві. Подружжя має трьох дітей: сина Філіпа, доктора філософії, який працює в Академії економіки та філософії Фалеса у Фрайбурзі, доньку Констанцу, хірурга, і доньку Каролу Клюзенер, юриста. У Мерців семеро онуків. Разом із дружиною вони заснували «Фонд Фрідріха і Шарлотти Мерц з освіти та навчання». Шарлотта заявила, що продовжить працювати суддею навіть після обрання чоловіка канцлером.

Статки родини оцінюють у 12 мільйонів євро, але Мерц наполягає, що належить до середнього класу, підкреслюючи цінності працьовитості й дисципліни. Його хобі – пілотування літаків, зокрема він має досвід керування винищувачем, що додає йому образу ексцентричного лідера.

Позиція щодо України і сучасні виклики

Фрідріх Мерц відомий своєю твердою підтримкою України з початку повномасштабного російського вторгнення. У травні 2022 року він відвідав Київ та Ірпінь, висловивши шок від наслідків окупації. Мерц закликав до постачання Україні зброї, зокрема ракет Taurus, і надання статусу кандидата в ЄС. Він вважає, що перемога України – це відновлення її територіальної цілісності та демократичного суверенітету.

Мерц критикував уряд Олафа Шольца за повільність у наданні військової допомоги Україні та виступав за дозвіл завдавати ударів по російських об’єктах. У 2025 році на Мюнхенській безпековій конференції він підтвердив готовність передати Taurus за умови координації з Францією та Великою Британією. Він також підтримує перспективу членства України в НАТО, відкидаючи ідею, що переговори з Росією можуть цьому завадити.

Як канцлер, Мерц прагне зміцнити європейську безпеку, висловлюючи сумніви щодо надійності НАТО через політику США за Дональда Трампа. Він пропонує створити європейський військовий альянс і посилити співпрацю з Польщею, Францією та Великою Британією. Його перший закордонний візит на посаді канцлера планується до України, що підкреслює пріоритетність підтримки Києва.

Спадщина і перспективи

Фрідріх Мерц увійшов в історію як канцлер, який повернув ХДС до влади після 16 років правління Меркель і чотирьох років уряду Шольца. Його консервативний курс, орієнтований на економічний лібералізм, обороноздатність і контроль міграції, контрастує з попередньою центристською політикою. Мерц прагне модернізувати економіку Німеччини, скоротити бюрократію та зміцнити європейську безпеку в умовах глобальних криз.

Його канцлерство, розпочате 6 травня 2025 року, стало символом змін у німецькій політиці. Попри критику за різкість і зв’язки з великим бізнесом, Мерц залишається харизматичним лідером, який поєднує інтелект, амбіції та тверду позицію щодо ключових викликів. Його підтримка України, економічні реформи та бачення сильної Європи визначатимуть його спадщину в найближчі роки.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”