Ранні роки та сім’я

Майбутня підприємиця Євгенія Емеральд народилася 13 грудня 1990 року в Києві, Україна. Її дитинство було позначене впливом батьків, які заклали в неї любов до батьківщини та готовність до боротьби. Батько Євгенії, мисливець і рибалка, передбачав можливу війну з Росією та готував доньку до викликів. Замість ляльок він дарував їй військову форму та іграшкові автомати, виховуючи її як бійця. Він також збирав запаси їжі, зброї та патронів, що сформувало в Євгенії розуміння важливості підготовки до критичних ситуацій. Її мати, у минулому відома спортсменка, олімпійська призерка та чотириразова чемпіонка Європи зі стрибків у воду, передала доньці силу духу та дисципліну. На жаль, батько Євгенії помер за 5,5 років до початку повномасштабної війни, але його уроки залишилися з нею назавжди.

Євгенія зростала з чітким розумінням, що в разі війни вона захищатиме свою країну. Ще в студентські роки вона закінчила військову кафедру Київського національного університету імені Тараса Шевченка, отримавши звання молодшого лейтенанта запасу в 2012 році. Її захоплення зброєю почалося рано: вона колекціонувала холодну та вогнепальну зброю, відвідувала тир і відточувала навички стрільби. У 2014 році, коли Росія розпочала війну на Донбасі, Євгенія хотіла приєднатися до Збройних сил України, але не змогла через юний вік своєї доньки Жасмін, якій тоді не виповнилося й двох років.

Довоєнне життя: Ювелірний бізнес і світське визнання

До повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Євгенія була успішною бізнес-леді. Вона керувала трьома напрямками бізнесу: ювелірним підприємством, яке приносило основний дохід, нерухомістю для відпочинку та бізнес-спільнотою для підприємців. Її Instagram до війни був сповнений світлин у розкішних сукнях, вечірок і зустрічей із впливовими людьми. Вона була відомою у світських колах, а її колекція зброї – п’ять видів нарізної, чотири види гладкоствольної та револьвер – викликала захоплення.

Євгенія ретельно готувалася до можливого конфлікту. За місяць до вторгнення вона придбала ящик патронів для своєї зброї, а напередодні 24 лютого зробила запас продуктів, бензину та необхідних речей на 30 осіб. Вона облаштувала “бункер” у своєму будинку, де прихистила рідних і друзів, коли війна почалася.

Війна: Шлях Жанни д’Арк

24 лютого 2022 року життя Євгенії кардинально змінилося. Вона залишила бізнес, розпустила колектив ювелірного підприємства та вирушила на фронт. Спочатку вона приєдналася до територіальної оборони, а згодом перевелася до полку спеціального призначення Національної поліції України “Сафарі”. У цьому підрозділі вона стала єдиною жінкою, демонструючи, що на війні стать не має значення. Її позивний “Жанна д’Арк” з’явився завдяки підписникам у соціальних мережах, які порівняли її з легендарною героїнею за мужність і лідерські якості. Побратими скорочено називають її “д’Арк“.

Євгенія брала участь у бойових завданнях, зокрема в Макарівському районі Київської області, де витягувала людей із окупованих сіл. Вона зазначає, що перший виїзд був сповнений страху, адже її машину могли розстріляти в будь-який момент. Проте з часом вона адаптувалася до умов війни, звикла до ваги бронежилета та фізичних навантажень. У “Сафарі” вона відточувала навички, тренувалася щодня та доводила побратимам, що нічим не поступається чоловікам. Її професійність і відданість здобули повагу команди, яка пишається наявністю жінки в підрозділі.

Важливо уточнити, що, попри численні згадки в ЗМІ, Євгенія не є снайперкою в класичному розумінні. Вона сама спростувала це в Telegram, пояснивши, що її головним інструментом була зброя калібру .308, але вона виконувала обов’язки поліцейської в “Сафарі”. У вересні 2022 року, дізнавшись про вагітність, вона була відряджена до Києва, де продовжувала службу до червня 2023 року. Наразі Євгенія перебуває в декретній відпустці.

Особисте життя: Любов, весілля та трагедія

Життя Євгенії на війні було сповнене не лише бойових викликів, а й особистих драм. Її попередні стосунки закінчилися з початком війни, коли її партнер утік із країни. Однак у 2022 році вона зустріла військового Євгена Стипанюка. Їхнє знайомство почалося онлайн, і після трьох днів особистого спілкування пара вирішила одружитися. Весілля відбулося 14 жовтня 2022 року, у День захисників і захисниць України, на передовій у Харківській області. Церемонію провів генерал ЗСУ, а серед гостей був Олег Ляшко, який виконав роль свідка. Євгенія жартувала, що обрала цю дату, щоб чоловік не забув річницю, адже це також його день народження.

У квітні 2023 року Євгенія народила другу доньку від Стипанюка. Вона описала пологи як “неймовірні” та висловила бажання народжувати ще. Проте сімейне щастя тривало недовго. У червні 2023 року Євгенія пішла від чоловіка, а в жовтні офіційно оголосила про розлучення, звинувативши Стипанюка в домашньому насильстві. Вона оприлюднила листування та аудіоповідомлення, в яких чоловік погрожував їй фізичною розправою та вбивством, зокрема через ревнощі та бажання контролювати її життя. Євгенія розповіла, що насильство почалося ще під час вагітності: чоловік ображав її, ізолював від соціуму та навіть бив. Цей досвід став для неї травматичним, але вона наважилася говорити про нього публічно, щоб підтримати інших жінок, які стикаються з подібним.

Трохи пізніше колишня військова Євгенія Емеральд несподівано розповіла, що налагодила стосунки з ексчоловіком Євгеном Стипанюком, вони змогли порозумітися заради дитини.

Випробування на війні та втрати

Війна стала для Євгенії не лише фізичним, а й психологічним випробуванням. Вона втратила друзів, які відвернулися через її рішення піти на фронт, і зіткнулася з мародерством, коли шахраї привласнили кошти за зброю та бронежилети. Найважчими були втрати побратимів, зокрема її наставника, чия загибель залишила глибокий слід. Євгенія зізнається, що звикла до болю, але він залишається найтяжчим аспектом війни.

Третій місяць війни приніс депресію через втрати та невизначеність. Проте вона знайшла сенс у щоденній рутині: читанні книг, вивченні англійської та спілкуванні з донькою Жасмін, яка вважає маму супергероїнею. Підтримка українського народу та віра в перемогу допомогли їй подолати емоційні труднощі.

Сучасність і плани на майбутнє

Станом на серпень 2025 року Євгенія перебуває в декретній відпустці, виховуючи двох доньок. Її ювелірний бізнес остаточно закрито, але бізнес-спільнота та проєкт із нерухомості для відпочинку частково відновили роботу. Вона не впевнена, чи повернеться на фронт, адже планувати майбутнє в умовах війни важко. Проте Євгенія мріє бути корисною суспільству, займаючись громадською діяльністю та надихаючи інших.

Її історія набула розголосу завдяки соціальним мережам, де вона активно висвітлює проблеми війни, домашнього насильства та ролі жінок у суспільстві. Вона стала символом боротьби не лише з ворогом на фронті, а й із соціальними стереотипами, доводячи, що жінки можуть бути сильними та незалежними.

Підсумок

Євгенія Емеральд – це більше, ніж військовослужбовиця чи “українська Жанна д’Арк”. Вона – жінка, яка пожертвувала комфортом і безпекою заради захисту України, мати, яка надихає своїх дітей, і активістка, яка бореться з несправедливістю. Її історія – це поєднання героїзму, особистих трагедій і незламної віри в перемогу. Незважаючи на всі труднощі, Євгенія залишається прикладом того, як сила духу може змінити не лише власне життя, а й надихнути цілу націю.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”