День народження: 15 березня 1979 р.\ Місце народження: Москва, РФ\ Зріст: 170 см.\ Вага: 72 кг.\ Сімейний стан: одружений з Юлія Снігір\
Майбутній актор Євген Циганов народився 15 березня 1979-го року в родині науковців Любові Вікторівни та Едуарда Євгеновича. У ранньому віці хлопчик прагнув різьбити з дерева, а про акторську професію навіть не замислювався. Проте, у 9 років він увійшов до трупи Театру на Таганці, де виступав наступні чотири роки.
Враження від театральних закулісних реалій остаточно відбили у підлітка бажання й надалі рухатися цією стежкою. Зловживання алкоголем, суперечки, непорозуміння – таким побачилося йому середовище театру. В певний момент на запитання «Ким ти бажаєш стати, коли виростеш?» він впевнено відповідав: «Менеджером».
Одночасно маленький Євген Циганов захоплювався безліччю занять: грав у теніс, відвідував басейн, вивчав основи гри на піаніно в музичній школі. Три роки він навчався в Московській міжнародній кіношколі разом із Юрієм Колокольниковим; спочатку в майстерні театрального режисера, згодом у звукорежисерській майстерні. У 15 років його виключили, заявивши: «Віталію, ви некерований».
З 14-ти років він почав виступати у складі молодіжного рок-гурту «А.S.» (Apage, Satanas!) який існував чотири роки, а після цього поступово перетворився на інший колектив – гурт «Грєнки». Музику гурт Циганова виконував близьку за стилем до ска-панку.
З 1997 року майбутній митець разом із друзями активно давав концерти в клубах Москви та Підмосков’я і навіть записав студійний альбом. Але у 2001 році ансамбль розпався.
Значно пізніше, у 2015 році, на уламках проєкту «Грєнок» Євген Циганов разом із друзями Андрієм Муравкіним та Михайлом Химаковим заснував гурт «Доки веде». У новому ансамблі Євген грає на бас-гітарі.
Інститут Євген Циганов обрав все ж театральний – у 1996 році він вступив на режисерський відділ «Щуки». Про вступ він згадував пізніше:
У п’ятнадцять зрозумів, що прагную займатися музикою, створювати тексти та виступати в рок-колективі. Мав певний бунтівний дух. Але кудись вступати було необхідно: до армії йти не хотілося. І зрештою я вивчив декілька віршів і попросив Ксенію Кутєпову, знайому по кіношколі, мене оцінити. Загалом, вона витратила на мене багато часу, за що я їй дуже вдячний. І раптом на вступних іспитах відчув, що через цей текст мені вдається спілкуватися та привертати увагу глядачів. Це неймовірно захоплює. Як, мабуть, будь-яка влада.
За рік він перевівся на аналогічний факультет до РАТІ, де навчався до 2001 року. Проте єдиною режисерською роботою Євгена стала кіноновела «Випадковий вальс», яка вийшла у складі альманаху «9 травня.
Незабаром Петро Фоменко запропонував Євгену попрацювати в театрі як актора. Він виконав роль Міхєєва у театральній виставі «Одна цілком щаслива веснянка», а згодом став повноправним членом трупи.
Щодо першої ролі Євгена Циганова в кіно, то нею стала роль Іллі з фільму Юрія Гримова «Колекціонер». Наступною знаковою стрічкою з Євгеном Цигановим став багатосерійний фільм «Діти Арбату» (екранізація твору Анатолія Рибакова). Актор зіграв розумного, інтелігентного, принципового Сашу Панкратова, який змушений був пережити низку жахливих трагедій. Глядачі відзначили не лише чутливу гру Циганова, але й продуману любовну лінію його та Чулпан Хаматової персонажів.
Ще одна рання, проте досі надзвичайно шанована прихильниками російського кіно робота Євгена – Петя з мелодрами Олексія Учителя «Прогулянка» (2003), де він знімався разом із юними Іриною Пєговою та Павлом Баршаком. Двоє приятелів та їх нова знайома мандрують Петербургом, і в процесі цієї мандрівки між героями виникає любовний трикутник, розкриваються їхні особистості та взаємини.
У 2005 році на екрани вийшов «Космос як передчуття», знову стрічка Олексія Учителя, з яким Циганову ще не раз довелося співпрацювати. Події розгортаються наприкінці 1950-х років у приморському містечку на півночі СРСР. Головний персонаж – звичайний кухар на ім’я Кінь (Євген Миронов), знайомиться із загадковим чоловіком на ім’я Герман (якого й грає Циганов). Герман швидко привертає увагу Конька. Його образ уособлює прагнення до волі та космічного простору в епоху початку космічної ери та холодної війни.
У 2006 році глядачі побачили творчий дует Євгена Циганова та Катерини Федулової в романтичному фільмі «Пітер FM». Чарівна історія знайомства радіоведучого та молодого архітектора зібрала в прокаті понад 7 мільйонів доларів і стала справді культовим фільмом серед молоді.
Того ж року телеглядачі побачили Євгена Циганова у фантастичному серіалі «Мисливець» – його герой, язичник, несправедливо вбитий багато століть тому, потрапляє в сучасну Москву та допомагає дівчині з розслідуванням вбивства її чоловіка.
Серед визначних фільмів за участю Євгена Циганова безперечно варто згадати фантастичну мелодраму «Русалка». Фільм певною мірою переповідав відому казку Ганса Крістіана Андерсена, проте режисер Анна Мелікян змогла подати старий сюжет з абсолютно іншого боку, інтерпретувавши його сучасно. Партнеркою Циганова стала акторка Марія Шалаєва, яка й виконала роль «русалки»-Аліси.
У 2013 році ім’я Євгена Циганова знову стало відомим усій країні завдяки серіалу «Відлига» Валерія Тодоровського. Митець втілив у собі образ молодого обдарованого оператора Хрустальова, який прагне створити кінострічку за сценарієм покійного найкращого товариша. Євген якнайкраще підійшов на роль юнака, не за роками серйозного та зрілого всередині. «Мій персонаж мав водночас притягувати жінок і відштовхувати їх», – поділився Євген.
Дія розгортається у 60-х роках минулого століття – серіал сподобався глядачам не лише завдяки чудовій грі та заплутаному сюжету, але й за рахунок надзвичайно точної історичної стилізації. Разом із Цигановим на знімальному майданчику працювали Олександр Яценко та Анна Чиповська. А для Пауліни Андрєєвої роль співачки Діни стала тим проривом, після якого вона набула слави.
У 2015 році глядачі побачили дует Євгена Циганова та Юлії Пересільд у воєнній епопеї «Битва за Севастополь». Час Другої світової війни – прихована, замкнута дівчина-снайпер Людмила Павліченко бере участь у бойових діях. На її рахунку – понад триста знищених німців. Сюжет побудований на реальних подіях, проте значна увага приділяється романтичній лінії з капітаном Леонідом Кіценком, якого і зіграв Євген.
У 2016 році він взяв участь у створенні цілих семи проектів. Це і гучний серіал «про перший раз» – «Криза ніжного віку», де Євген став викладачем-ветеринаром, у якого закохується героїня Марії Поезжаєвої.
З’явився Циганов і в комедійному серіалі «Вивернуті» (сюжет його довгий час залишається у таємниці, відомо лише, що головні ролі відведено Максиму Віторгану та Марії Шалаєвій), і в «П’яній фірмі» – «похмільному серіалі» про лікаря, який винайшов геніальний спосіб виводити людей із запою.
У 2018 відбулася презентація фестивальної драми «Людина, що здивувала всіх», де дивовижна гра Циганова (хворий на рак чоловік, який вирішив обдурити долю) поєднується з шаманським забарвленням.
У 2019 році разом із Костянтином Хабенським він знявся у повнометражному фільмі жахів «Мертве озеро», а також виконав головну роль у драмі «Одеса». Тут його персонаж – відомий журналіст Борис, який разом із сином приїжджає погостювати до родичів в Одесу, але в день прибуття місто закривається на карантин.
Цю роль режисер Валерій Тодоровський написав спеціально «під Циганова». Митець не вагався, адже, як він неодноразово пояснював, він завжди симпатизував авторському кіно, режисерам, «які знімають оповідь, спочатку цією оповіддю і страждають».
Це захоплива роль. Там є що відтворити. Валерій Петрович чудовий режисер, який знає, що йому потрібно. Співпрацювати з ним – дар для будь-якого виконавця. Цього достатньо.
До таких режисерів Циганов відносить і Олександра Зельдовича, у якого знімався в еротичній драмі «Медея» (2021), і Анну Мелікян, з якою працював над мелодрамою «Ніжність» (2020).
Окрім «Медеї», у 2021 році глядачі побачили Євгенія в головній ролі в трагікомедійному серіалі «Фортуна», де він перевтілився в добру людину, яка за обставинами опинилася на дні, а також у трилері «За межею», в якому актор зіграв привида поліцейського, що вбив дружину головного героя.
На початку 2024 року на великі екрани вийшов фільм Михайла Локшина «Майстер і Маргарита», нова інтерпретація безсмертного роману Булгакова. Циганов постав перед глядачами в ролі радянського письменника, в якому вгадувалася постать самого Михайла Булгакова. Критики переслідують його за історичний роман про Понтія Пілата – в ньому виявили критику радянського ладу.
Одночасно з цим, у нього виникають пристрасні взаємини з одруженою дамою (яку втілила Юлія Снігір), враженою його новим романом, що розгортається навколо пригод Сатани та його оточення в Москві.
Фільм завоював як схвальні відгуки глядачів, так і критичні зауваження – здебільшого через нетрадиційну інтерпретацію сюжету. На запитання, кого він все ж зображує, Булгакова чи Майстра, Циганов відповідав:
Письменника, який нібито є Булгаковим, оскільки пише роман, створений Булгаковим, але водночас він не Булгаков, а все-таки майстер з роману. Спочатку може виникнути сумнів: чи допустимо так поводитися з видатним твором та його автором? Але ж Булгаков сам наважився написати діалог Ієшуа та Понтія Пілата. А цей Ієшуа – це Ісус чи все ж не зовсім Ісус? І якщо Ісус, як він міг дозволити собі писати за нього пряму мову? Чи не надто це зухвало?
У 2003 році, під час зйомок фільму “Діти Арбату”, Євгеній Циганов зустрів акторку Ірину Леонову, яка виконувала роль Лені Будягіної. Дівчина вже три роки перебувала у шлюбі з Ігорем Петренком, але розлучення не забарилося. Лише через два роки в родині Циганова та Леонової народилася донька Поліна.
Після цього акторка практично повністю покинула професію, присвятивши весь час вихованню дитини. І сам Євгеній запевняв її, що головне призначення жінки – народжувати дітей. Тому не дивно, що протягом десяти років у сім’ї з’явилося ще п’ятеро дітей: Микита, Андрій, Софія, Олександр та Георгій. Актору доводилося багато працювати, щоб забезпечити дітям гідне існування. З новими пропозиціями проблем не було, скоріше навпаки, але успішно поєднувати сім’ю та зйомки вдавалося не завжди.
У 2015 році шанувальники Євгенія Циганова дізналися приємну новину – Ірина була вагіта сьомою дитиною. Приблизно в той самий час зненацька з’явилися чутки – Євгеній залишає сім’ю.
Обидва подружжя відмовлялися давати коментарі з цього приводу.
Євгеній Циганов не просто покинув сімейне помешкання, залишивши дружину в надзвичайно скрутному становищі. Подейкували, що під час зйомок «Битви за Севастополь» він серйозно захопився Юлією Пересільд, і цей роман став тією останньою краплею, яка зруйнувала його шлюб з Іриною. Проте, насправді існувала інша жінка на ім’я Юлія.
Коли на світ з’явилася Віра Циганова, сьома дочка Євгенія, актор вже мешкав разом з Юлією Снігір, з якою познайомився у 2014 році на зйомках фільму «З чого починається Батьківщина». У березні 2016 року Снігір народила їхнього спільного сина, якого назвали Федором. Ірині ж довелося повернутися до роботи в Малий театр, щоб забезпечити всіх сімох дітей.
У певний момент увага преси до багатодітного батька досягла піку. Одного разу Євгеній не витримав: коли невідомий журналіст підстеріг його біля виходу з пологового будинку та зняв, як подружжя саджає новонародженого в автомобіль, Циганов напав на нього з кулаками. Юлія розвела чоловіків, але відзняті відеоматеріали журналісту довелося видалити.
Розійшовшись з Леоновою, Циганов не зник з життя своїх дітей. Навпаки, він спеціально оселився неподалік від колишньої дружини, щоб частіше бачитися з ними. Він не погоджується з твердженнями бульварної преси про те, що він нібито кинув своїх дітей:
Насправді у мене не було як такого розлучення, я нікого й не залишав: дітей чи жінку, – запевнив Циганов. – Для мене це самі по собі дивні формулювання, бо це дорогі та близькі мені люди. У нас спільні проблеми, справи. Найбільша неправда в тому, що є якесь розставання. Деталі ми опустимо: скільки ми були разом, куди ходили, що робили. Так, семеро дітей, але я не відмовляюся! Навпаки, ми у чудових стосунках, спілкуємося… Це життя.
Він регулярно зустрічається зі старшими дітьми, яким пощастило подружитися з Юлією Снігір.
Сама Юлія також висловлювалася щодо цієї ситуації. Як зізнавалася артистка в бесіді з Ксенією Собчак, її не тішить, коли Ірину виставляють жертвою, оскільки вона міцна, незалежна особистість і зовсім не відчуває себе покинутою. «Ця суспільна жалість до всіх учасників події лише принижує нас», – заявляла Юлія. Акторка підкреслює, що не вона спричинила розрив Циганова та Леонової – у них все було складно задовго до її появи: «Коли ці рішення приймалися, мене не було в житті їхньої сім’ї».
У листопаді 2024 року на платформі KION вийшов серіал «Перший номер» за сценарієм Сергія Мінаєва, де Циганову дісталася провідна роль – колись відомий письменник Іноземцев, який перебуває у повній розгубленості з суспільством і з собою. Доля дарує йому можливість: він стає головним редактором також колись популярного блискучого журналу і повинен відновити його – і спроба лише одна. Хоча в основу покладено особистий досвід Мінаєва, «Женя Циганов всю цю історію зібрав, нанизував на себе, і вийшов хіт», – зізнавався сценарист.
У січні 2025 року глядачі Першого каналу проживали історію Валерія Корольова, який після землетрусу у вигаданій країні Нарістан втратив пам’ять, у серіалі «Хвилина Тиші». На зйомках проєкту Цуганов співпрацював з Ольгою Лерман та Артемом Ткаченком.
Окрім того, Євген приєднався до Володимира Вдовиченкова та Стаса Старовойтова у продовженні сімейного фільму «Батя». Загримований до невпізнаваності, він зіграв Діда героя Стаса Старовойтова (і, відповідно, Батю героя Володимира Вдовиченкова), суворого чоловіка з важким минулим.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис