Дата і місце народження

28 січня 1981 року в Сідар-Рапідс, Айова, США, у родині власників делікатесної крамниці з’явився на світ Елайджа Джордан Вуд. Його мама, Деббі Краузе, і тато, Воррен Вуд, виростили середнього з трьох дітей: старшого брата Закарію та молодшу сестру Ганну. З корінням англійським, німецьким, данським та ірландським, Елайджа ріс католиком, у світі, де запах свіжих сендвічів змішувався з мріями про софіти. “Я завжди був тим, хто ховається за книгами Толкіна”, – згадував він, дивлячись на снігові айовські поля, що шепотіли про далекі пригоди.

Школа і освіта

Дитинство Елайджи минало в стінах католицької St. Patrick’s Elementary School, де дислексія ускладнювала читання, але не гасила вогонь творчості. Він співав у хорі, гравав на піаніно та зачаровував шкільні сцени: від “Звуку музики” до ролі Доротака в “Чарівнику країни Оз”. У 7 років мама відвела його на конвенцію International Modeling and Talent Association до Лос-Анджелеса – і доля клацнула: менеджер Гері Скалзо побачив у хлопчику зірку. 

Родина продала крамницю, переїхала до Каліфорнії (без тата, який залишився в Айові), і Елайджа почав комерційні зйомки. Формальної вищої освіти не було – лише уроки життя на знімальних майданчиках, де він вчився балансувати між ролями та реальністю. “Школа для мене – це сцена, а не парта”, – жартував він. Цей хаос загартував його: від айовських хорів до голлівудських кастингів, де талант переміг букви.

Кар’єра

Карьєра Елайджи – це епос від дитячих мрій до дорослих жахів, де кожен фільм – нова битва з драконами екрану. Дебют у 1989-му: крихітна роль у “Назад у майбутнє 2”, де восьмирічний хлопчик блиснув у кадрі з Майклом Джефрісом. Далі – вир ролей: “Авалон” (1990) про іммігрантські саги; “Рай” (1991) з Мелом Гібсоном; “Радіо Флаєр” (1992) про братську таємницю. У 12 – перша головна роль у “Пригодах Гака Фінна” (1993), де він уперше відчув смак лідерства.

Підлітковий бум: “Північ” (1994) з Брюсом Віллісом, де Елайджа втілив бунтаря; “Війна” (1994); “Фліппер” (1996), що повернув йому славу після провалу “Дитя добрих” (1993); “Крижаний шторм” (1997) Анг Лі; катастрофа “Глибокий удар” (1998) і хорор “Факультет” (1998) з Джошем Гартнеттом. Апогей – 2000-й: Пітер Джексон обрав його Фродо Баггінсом у “Володарі перснів” (2001-2003). Гобіт з блакитними очима, що несе тягар Кільця, зробив Елайджу іконою: трилогія зібрала 17 “Оскарів”, мільярди в прокаті, а його гра – Saturn Awards і SAG. “Фродо навчив мене, що слабкість – це сила”, – казав він, татуюючи ельфійську “9” на тазі.

Дорослість – калейдоскоп: “Вічне сяйво чистого розуму” (2004) з Джимом Керрі; “Гріх міста” (2005); “Щасливі ніжки” (2006, голос); “9” (2009) Тіма Бертона; комедія “Вілфред” (2011–2014), де грав чоловіка з собакою-духом; “Трон: Повстання” (2012–2013, голос); “Дірк Джентлі” (2016–2017). У 2010-му співзаснував SpectreVision для жахів: продюсував “Мантікор” (2018), “Колір поза простором” (2019). Нещодавно – “Ніхто не Бог” (2021, профайлер проти Банді); “Приїжджай до тата” (2019); головна роль у “Токсичний месник” (2023, реліз 2025); “Мавпа” (2025) Озгуда Перкінса; “Букворм” (2024); голос у “Шарлотта Мережа” (2025). У 2025-му – камео у “Жовті куртки” (2023-2025) і повернення як Фродо в “Полюванні на Голлума” (2027). Елайджа – майстер жанрів: від фентезі до нуару, з девізом “Шукай історії, що лякають і смішать”.

Сім’я

Сім’я для Елайджи – як тиха Шир після битв з орками: коріння, що тримає в реальності. Батьки розлучилися, коли йому було 15, але мама Деббі стала менеджером, а брат Зак – продюсером ігор, сестра Ганна – актрисою. Романів вистачало: Біжу Філліпс, Франка Потенте, Елліотт Пейдж (2003-2004), але серце завоювала данська продюсерка Метте-Марі Конгсвед – з 2016-го. Разом вони привітали сина Евана (2019), а в 2022-му – доньку (ім’я таємниця). “Діти – мій Кільце, найдорожче”, – зізнавався він. 31 грудня 2024-го одружилися в Швеції: інтимна церемонія з 80 близькими, де сніг танцював під тости. Сьогодні – родина в Лос-Анджелесі з собаками та книгами, де Елайджа вчить малечу малювати ельфів і цінувати тишу. “Сім’я – це не сцена, а дім”, – його кредо.

Сучсність

У 44 Елайджа – у розквіті: співзасновник SpectreVision, що годує жахи; діджей Wooden Wisdom з другом Заком; вегетаріанець і мандрівник, що першим перетнув Вікторію Фолс по мотузці. У 2025-му блищить у “Токсичному меснику” (прем’єра 29 серпня), “Мавпі” (лютий), “Готові чи ні: Я йду” (2026) з Сарою Мішель Ґеллар; готується до “Полювання на Голлума” з Яном Маккелленом. Живе з Метте-Марі та дітьми, відвідує конвенції (як FACTS у Генті, квітень), підтримує екологію та UNICEF. “Життя – не трилогія, а серія коротких оповідань”, – каже він, граючи в покер чи слухаючи The Apples in Stereo. Актуальний, спокійний, готовий до нових пригод – з ельфійським татуюванням як нагадуванням про корені.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”