День народження: 14 грудня 1985 р.\ Місце народження: м. Подольськ, РФ\ Зріст: 163 см.\ Вага: 49 кг.\ Сімейний стан: одружена з Костянтин Масленников\
Майбутня акторка Дар’я Дмитрівна Сагалова народилася 14 грудня 1985-го року в місті Подольськ, Московська область, Росія. Її сім’я була звичайною, але підтримувала творчі пориви доньки. Батько, Дмитро Сагалов, працював інженером, а мати, Валентина Сагалова, була економісткою.
У Дар’ї є молодша сестра, про яку вона рідко згадує в інтерв’ю, що свідчить про її прагнення захищати приватність родини. З дитинства Дар’я була активною та артистичною дівчинкою, яка мріяла про сцену.
У шестирічному віці вона почала займатися танцями в хореографічній школі «Фантазія» в Подольську. Її талант швидко помітили, і незабаром Дар’я виступала на різних фестивалях разом із колективом. Вона брала участь у міжнародних конкурсах, зокрема в Німеччині, де її виступи отримували високі оцінки.
Танці стали для неї не лише хобі, а й способом самовираження. У школі Дар’я також була відмінницею: вона закінчила Подольську гімназію № 7 у 2003 році зі срібною медаллю, поглиблено вивчаючи англійську та німецьку мови. Її інтелектуальні здібності поєднувалися з творчою енергією, що стало основою її майбутнього успіху.
Театральна кар’єра Дар’ї почалася ще в шкільні роки. На одному з фестивалів директор Державного театру кіноактора Олег Бутахін помітив її танцювальний талант і запропонував спробувати себе в ролі Попелюшки в однойменній виставі. Так у 17 років, ще навчаючись в 11 класі, Дар’я дебютувала на сцені в постановці «Лускунчик».
Цей досвід став для неї доленосним, і з 2003 року вона офіційно приєдналася до трупи Державного театру кіноактора, де грала в таких виставах, як «Одруження» і «Вісім люблячих жінок». Її театральна кар’єра триває й досі, хоча вона менш відома широкій публіці, ніж її телевізійні роботи.
У кіно Дар’я дебютувала в 2001 році з невеликої ролі у фільмі «Самотність любові». Вона також з’являлася в епізодах серіалів «Право на любов» (2005) і «Клуб» (2006). Проте справжній прорив стався в 2006 році, коли Дар’я отримала роль Світлани Букіної в комедійному серіалі «Щасливі разом» – російській адаптації американського шоу «Одружені… та з дітьми». Її героїня, Світлана, – комічна білявка, донька головних героїв Гєни та Даші Букіних, яка стала улюбленицею глядачів завдяки яскравій грі та харизмі Дар’ї. Серіал тривав до 2013 року, зробивши її зіркою російського телебачення.
Окрім акторства, Дар’я Сагалова активно проявила себе на телебаченні. У 2007 році вона взяла участь у третьому сезоні шоу «Битва екстрасенсів» на каналі ТНТ разом із колегою по «Щасливі разом» Олександром Якіним. У 2008 році Дар’я здобула перемогу в шоу «Танці з зірками», продемонструвавши свої хореографічні здібності.
Її партнером був Антон Ковалевський, і їхні виступи вразили як журі, так і глядачів. Того ж року вона виграла мільйон рублів у шоу «Інтуїція» на ТНТ, довівши, що її інтуїція не менш сильна, ніж акторський талант.
У 2010 році Дар’я заснувала власну школу танців «Танець душі» в Москві, де викладає сучасну хореографію. Вона сама розробляє програми та проводить заняття, передаючи свій досвід молодим танцюристам. Школа стала її пристрастю, адже танці залишаються важливою частиною її життя. Дар’я також працювала телеведучою, зокрема вела шоу на каналі ТНТ, що додало їй популярності.
Після завершення «Щасливі разом» Дар’я зосередилася на театрі та менш масштабних кінопроєктах. Вона зіграла в серіалах «Три зірки» (2014) і «Таємниці інституту благородних дівчат» (2013), а також з’явилася в комедії «Недоторкані» (2013).
Хоча ці ролі не досягли такої популярності, як Світлана Букіна, вони показали її здатність грати різнопланових персонажів. У 2020-х роках Дар’я рідше з’являється на екранах, віддаючи перевагу театру, хореографії та сім’ї, але її ім’я залишається відомим завдяки раннім успіхам.
Особисте життя Дар’ї Сагалової – це історія кохання та сімейного щастя. 21 січня 2011 року вона вийшла заміж за Костянтина Масленникова, співробітника поліції, з яким познайомилася через спільних друзів.
Пара виховує трьох дітей: доньок Єлизавету (нар. 1 липня 2011), Стефанію (нар. 31 липня 2015) і сина (нар. 1 квітня 2019). Ім’я сина Дар’я тримає в секреті, що відповідає її прагненню захищати приватність родини.
У 2015 році Дар’я зізналася в інтерв’ю, що материнство змінило її життя, зробивши її більш відповідальною та організованою.
Сім’я живе в Москві, і Дар’я часто ділиться в Instagram милими моментами з дітьми, хоча уникає надмірної публічності. Вона розповідає, що Костянтин – її підтримка й опора, а сімейні цінності для неї завжди на першому місці. Дар’я також підтримує дружні стосунки з колегами по «Щасливі разом», зокрема з Наталією Бочкарьовою та Віктором Логіновим, які стали для неї «другою сім’єю».
На червень 2025 року Дар’ї Сагаловій 39 років, і вона залишається активною у своїй творчій і сімейній діяльності. Вона продовжує працювати в Державному театрі кіноактора, викладати в школі танців і виховувати трьох дітей. Її Instagram (@dariasagalova) наповнений постами про танці, сімейні моменти та театральні постановки, але вона уникає надмірної публічності, зосереджуючись на тому, що приносить їй радість.
Дар’я рідко береться за нові кінопроєкти, віддаючи перевагу стабільності та балансу між роботою й сім’єю. Її школа танців «Танець душі» продовжує розвиватися, залучаючи нових учнів, а її виступи в театрі залишаються популярними серед шанувальників.
Дар’я Сагалова – це приклад артистки, яка поєднала талант, працьовитість і сімейні цінності. Від ролі комічної Світлани Букіної до заснування власної танцювальної школи, вона довела, що може бути успішною в різних сферах. Її харизма, щирість і відданість мистецтву зробили її улюбленицею мільйонів, а скромність і любов до сім’ї — прикладом для наслідування.
Чи то танцюючи на сцені, чи то граючи в театрі, чи то виховуючи дітей, Дар’я Сагалова залишається вірною собі. Її історія — це казка про сучасну Попелюшку, яка знайшла своє щастя завдяки таланту, наполегливості та великому серцю.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис