Дитинство. Перші ролі

Даніель Джейкоб Редкліф народився у Лондоні, у 1989 році, у сім’ї Алана Редкліфа та Марсі Ґрешем. Батьки хлопчика були тісно пов’язані зі світом мистецтва: батько був літературним агентом у великому лондонському видавництві, а мати працювала кастинг-директором на телебаченні; у юності обидва випробували себе в акторському амплуа.

Маленький Даніель з п’яти років мріяв стати актором, а коли його відправили в приватну школу, де шестирічний Редкліф блискуче дебютував у аматорській виставі в ролі мавпи, він почав наполегливо просити відвести його на телевізійний кастинг.

Батьки були проти, оскільки в дитинстві Даніель страждав від диспраксії (порушення координації), внаслідок чого був дуже незграбним і вкрай погано навчався. Все ж, коли хлопчику виповнилося дев’ять, Марсі здалася і привела його на кастинг «Девід Копперфільд» за мотивами роману Чарльза Діккенса.

Фільм фінансувався BBC, але у 1999 році, невдовзі після прем’єри на британських екранах, його побачили й американські глядачі, високо оцінивши гру малого Даніеля: «Артист, який настільки природно виглядає в кадрі, – рідкість, тим більше такий юний! Він здавався справжнім сиротою з XIX століття».

«Гаррі Поттер» та інші проєкти

У 2000 році Редкліф отримав епізодичну роль у стрічці «Кравець з Панами»: він зіграв сина героїв Джеймі Лі Кертіс і Джефрі Раша. У цей же час у Великій Британії розпочався пошук акторів для екранізації першого роману про Гаррі Поттера, що вийшов у 1997 році і вже встиг стати культовим твором для дітей у всьому світі.

Письменниця роману, Джоан Роулінг, висунула суворе побажання: усі виконавці, залучені до стрічки, неодмінно мали бути вихідцями з Великої Британії. Режисер грандіозного проєкту Кріс Коламбус довго розмірковував у пошуках молодого артиста, який, перш за все, був би уродженцем Сполученого Королівства, а по-друге, сподобався б вимогливій літераторці. На той час відбір тривав вже 9 місяців, на роль Гаррі Поттера намагалися понад 16 тисяч кандидатів, і всі вони були відхилені. «Доведеться знімати кінострічку без Гаррі Поттера», – жартували члени знімальної групи.

Випадково Кріс натрапив на відеозапис з «Девіда Копперфілда», а переглянувши його, одразу ж покликав асистента з вимогою відшукати юного актора. Редкліффа запросили на прослуховування, але батьки були не згодні – вони бажали, щоб син був звичайною дитиною: навчався, відвідував гуртки, грав з друзями, а не проводив усе дитинство на майданчику. Допоміг випадок: виявилося, що продюсер фільму, Девід Гейман, тісно знайомий з батьком Редкліффа, який після тривалих переконань все ж віддав сина на «поглинання» режисерам.

Розповісти, що «Гаррі Поттер і філософський камінь» мав значний резонанс, означає не висловити й половини, – світові збори від прокату наблизилися до позначки в мільярд доларів. Захоплива історія хлопчика-сироти, в день одинадцятиріччя дізнався про своє чарівне походження, притягувала повні зали навіть через декілька місяців після показу.

Глядачі захоплювалися акторською майстерністю юних виконавців, особливо відзначаючи «глибоку проникливість з легкою сумуванням в погляді Гаррі Поттера». Сподобався їм і крижаний погляд Драко Мелфоя у виконанні Тома Фелтона, та підступний викладач зіллєваріння Северус Снейп, блискуче втілений Аланом Рікманом, і мудрий директор Гоґвортсу, якого зіграв Річард Гарріс.

Рік потому, у листопаді 2002 року, відбувся показ другої частини – «Гаррі Поттер і таємна кімната». Відвідувачі були вражені: добра казка про хлопчика-чарівника набула драматичних тонів, герої подорослішали, а сюжетні перипетії часом змушували замислитися про доцільність вікового рейтингу «12+». Ця закономірність посилювалася з кожним новим фільмом про Гаррі Поттера: так, вже четверта стрічка не була рекомендована для перегляду особам молодшим за 13 років.

У 2004 році відбувся показ третьої частини, «Гаррі Поттер і в’язень Азкабану». Знімальна група зазнала суттєвих змін: по-перше, змінився режисер – на заміну Коламбусу прийшов маловідомий на той час Альфонсо Куарон, по-друге, Річарда Гарріса, який пішов з життя напередодні зйомок, замінив Майкл Гембон, і, нарешті, серед акторів з’явився легендарний Гері Олдман, який узяв на себе роль дядька Сіріуса.

Для зйомок «Гаррі Поттера і Кубка Вогню» Даніелю довелося багато тренуватися в підводному плаванні та трюках, наприклад, одного разу він здійснив вертикальне падіння з п’ятнадцятиметрової висоти.

У четвертому етапі кіносаги взяв участь початківець Роберт Паттінсон, який втілив Седрика Діґґорі, обдарованого учня старших курсів з факультету Гаффлпафф, а також невпізнанно перевтілився Рейф Файнс, уособлюючи головного антагоніста твору – темного чарівника Волдеморта. Знову змінився і постановник – посаду Куарона обійняв Майк Ньюелл.

У 2006 році Даніель Редкліфф нарешті доповнив своє портфоліо новим амплуа, знявшись у мелодрамі «Грудневі хлопчики».

Того ж року розпочалися зйомки п’ятої частини «Гаррі Поттера». Акторській трупі довелося залишити Шотландію, де відбувалася робота над попередніми стрічками, та вирушити до Скандинавії – лише там режисери знайшли відповідні для декорацій засніжені краєвиди. Постановником нової картини став Девід Йетс, який керував франшизою аж до завершення.

У 2007 році Редкліфф виступав у театрах Вест-Енду, а потім і на Бродвеї, де з’явився у виставі «Еквус» за п’єсою Пітера Шеффера. За сюжетом твору юнак-конюх втрачає розум через пристрасть до коней. В одній зі сцен Даніелю належало грати повністю оголеним, і коли фотографії з вистави потрапили до преси, чимало батьків висловилися за заборону участі Редкліффа у постановці: «Він грає у найпопулярнішому дитячому фільмі, а така непристойна поведінка розбещує його глядачів!». Пального у вогонь підлило те, що більшу частину гонорару актор перерахував у фонд допомоги підліткам, схильним до самогубства, з нетрадиційною орієнтацією. Театральні критики назвали виставу цілком вдалою спробою Редкліффа «відбілити» репутацію актора одного амплуа.

На жаль, з початком роботи над «Гаррі Поттером і Принцем-напівкровкою» у Даніеля не залишилося часу на театр, хоча до старту зйомок він встиг з’явитися у фільмі британського режисера Браяна Кірка «Мій хлопчик Джек», який розповідав про трагічні сторінки з життя Редьярда Кіплінга. Тут Даніель, який на той час відсвяткував 18-річчя, постав перед глядачами в образі військового з юнацькими вусами.

Цей персонаж відрізнявся від Гаррі Поттера максимально, і цей фільм продемонстрував, що Даніел Редкліф зовсім не актор одного амплуа.

Похмурий «Принц-напівкровка» був представлений глядачам у липні 2009 року, а через півтора року вийшла перша частина фіналу саги – «Гаррі Поттер і смертельні реліквії». Редкліф був надзвичайно вражений спільною працею з Геленою Бонем Картер, яка зіграла помічницю Волдеморта Беллатрісу Лестрейндж: «Гелена – одна з тих артисток, які, щойно почують команду «Камера!», просто трансформуються, не лише з погляду характеру, але й фізично».

Того ж року Даніеля Редкліфа визнали найбільш високооплачуваним актором останнього десятиліття. Його гонорари за «Гаррі Поттера» справді збільшувалися в геометричній прогресії. Якщо за участь у першій частині він отримав «лише» мільйон доларів, то його заробітна плата за перші «Смертельні реліквії» зросла в 20 разів, а за наступний епізод він був винагороджений вже 33 мільйонами.

Масштаби зйомок фінальної частини вражали, наприклад, для сцени останньої битви між силами добра та зла було залучено 400 акторів, які виконали ролі Пожирачів смерті та їхніх поплічників, з одного боку, і 400 акторів, що втілили роль учнів та викладачів Гоґвортсу, з іншого. Світові збори заключної частини «Гаррі Поттера» склали майже півтора мільярда доларів. На виході з кінотеатрів багато глядачів плакали, з тугою прощаючись з улюбленими героями.

Подальша кар’єра

З «Гаррі Поттером» було закінчено. Перші місяці Редкліф просто не знав, чим себе зайняти, і зрештою захопився випивкою. «Я почувався абсолютно непримиренним», – поділився він під час інтерв’ю.

Від алкогольної туги його врятувало запрошення, отримане наприкінці 2011 року від режисера Джеймса Воткінса, який бачив Даніеля у головній ролі свого нового проєкту – містичного трилера «Жінка в чорному». Недавно Рэдкліфф втілився у молодого правника та самотнього батька з Вікторіанської епохи.

У 2012 році Рэдкліфф зіграв у екранізації оповідання Михайла Булгакова, яка отримала назву «Замітки юного лікаря». Даніель постає у вигляді молодого сільського цілителя Володимира, що зіткнувся з численними непередбачуваними перешкодами під час практики. Цей досвід залишив у актора лише теплі спогади, тим паче що його улюблений твір – роман «Майстер і Маргарита».

Рік потому на екрани вийшов новий фільм за участю Редкліффа, містична драма з елементами абсурду під назвою «Роги». Актор зіграв звичайного американського хлопця, зранку виявивши, що у нього з голови ростуть роги, які надали йому здібність читати потаємні думки оточуючих.

Інший проєкт, над яким у цей час працював Рэдкліфф – драма «Вбий своїх улюблених», де він зіграв бунтаря Аллена Гінзберга.

Наступні кілька років Даніель Рэдкліфф знову присвятив театральній діяльності, беручи участь у виставах «Як стати успішним бізнесменом і нічого для цього не робити» та «Каліка з острова Інішмаан». Крім того, він знявся в комедії «Дружба та жодного сексу?» у парі Зої Казан, мелодрамі «Дівчина без комплексів» разом з Емі Шумер та Брі Ларсон, а також у байопіку «Переломний момент» про протистояння юриста Майка Томпсона та творців гри «Grand Thief Auto».

У 2016 році Рэдкліфф знявся у чорній комедії «Людина – швейцарський ніж» у ролі… небіжчика. Напарниками актора стали Пол Дано та Мері Елізабет Вінстед.

У квітні того ж року Даніель Рэдкліфф заявив, що незабаром шанувальники побачать його у бродвейській постановці «Конфіденційність» за мотивами життєвого шляху Едварда Сноудена.

Деталі актор тримав у таємниці, проте зазначив, що під час вистави глядачам дозволять знімати дію на відео та вільно ділитися роликами з іншими користувачами Інтернету просто під час виступу.

У 2016 році актор з’явився у продовженні захопливого фільму «Зіграй мене» за участю Дейва Франко, Джессі Айзенберга та Вуді Гаррельсона. Редкліфф уособлював головного лиходія, техномага Волтера Мебрі. Згодом на екрани вийшла стрічка «Необмежена сила», де персонаж Редкліффа, агент ФБР, проник у злочинне угруповання неонацистів. Багато рецензентів визначили цю роль найсерйознішим проєктом у «дорослому» репертуарі британського митця.

2017 рік запам’ятався для актора виходом трилера про виживання «Джунглі», роллю Розенкранца у виставі за п’єсою Тома Стоппарда «Розенкранц та Гільденстерн померли», яка з великим успіхом була представлена на сцені театру Олд Вік.

У 2018 Редкліфф виконав ключову роль у бойовику «Небезпечна місія», проте, незважаючи на гучне ім’я у списку акторів, глядачі сприйняли картину з недовірою. «Хоча Редкліфф доклав усіх зусиль, щоб викликати співчуття до свого героя, сценаристи не дозволили його старанням принести плоди», – зазначали критики.

Водночас актор працював на зйомках серіалу «Дивотворці». Деніел грає ангела найнижчого рангу, якому надали останній шанс врятувати Землю від божественного гніву та знищення, а роль Бога взяв на себе Стів Бушемі.

У лютому 2020 року українські глядачі побачили гостросюжетну комедію «Гармати Акімбо», вперше продемонстровану на кінофестивалі в Торонто у 2019 році. Деніел виконує роль розробника відеоігор, який не має особливих успіхів ні в роботі, ні в особистому житті. Його існування змінюється реєстрацією у «вуличних сутичках» для розваги інтернет-користувачів.

А через 10 днів після виходу «Гармат Акімбо» відбудеться світова прем’єра трилера «Втеча з Преторії», в якому герой Редкліффа здійснить втечу з в’язниці ПАР, розташованої на острові.

2020 рік потішив шанувальників «Дивотворців» продовженням серіалу, яке вийшло під назвою «Темні віки». Варто зазначити, що серіали складають антологію, а не пов’язані між собою сюжетною лінією. Тут Редкліфф та Бушемі змінили позиції: перший зображує примхливого, але лагідного зсередини принца з дивною пристрастю до свійської птахи, а другий – звичайного середньовічного селянина.

Особисте життя Даніеля Редкліффа

У листопаді 2010 року Даніель Редкліфф почав зустрічатися з помічницею режисера Розі Кокер. Тоді актор зізнавався, що він – вірний у коханні, проте у жовтні 2012 року їхнім стосункам прийшов кінець.

У 2013 році на зйомках фільму «Вбий своїх коханих» він познайомився з акторкою Ерін Дарк. Певний час у спільноті шанувальників Редкліффа не вщухали суперечки щодо правдивості їхнього роману, але незабаром здогадки підтвердилися: Даніель та Ерін разом з’явилися на фестивалі незалежного кіно «Sundance», після чого перестали приховувати стосунки.

Варто зазначити, що у фільмі між їхніми героями була інтимна сцена, і згодом Редкліфф жартував, що саме після неї вони стали нерозлучними. “Колись наші діти дізнаються, яке пекло влаштовували їхні батьки на знімальному майданчику.”

Стосунки з Ерін Дарк витримали випробування часом, і у 2018 році вони відзначали п’ятирічну річницю. У квітні 2023 року Даніель та Ерін стали батьками. Хлопчик це чи дівчинка, а також ім’я малюка новоспечені батьки не розкрили.

Даніель Редкліфф зараз

У 2021 році вийшов третій сезон «Чудотворців», в якому дія переносить глядачів у часи Дикого Заходу, а Редкліфф перевтілився у богобійного пастора, який веде своїх одноплемінників на зимівлю до Орегону. Бушемі ж грає бандита Бенні Молокососа, який супроводжує їх на цьому повному небезпек шляху.

У тому ж році канал HBO оголосив про зйомки спецвипуску «Гаррі Поттера», присвяченого 20-річчю з дня виходу першого фільму про юних чарівників. Цікаво, що творчиню книг про Поттера не запросили на зйомки через скандал з її критикою трансгендерів – письменниці не сподобалося, що в суспільстві набирає популярність тенденція називати жінок «людьми з менструацією».

Деніел Редкліфф приєднався до кола осіб, які висловили заперечення щодо позиції Роулінг. Митець зауважив, що не передбачав подібної поведінки та гострих заяв від письменниці, яка фактично дарувала йому початок кар’єри у кінематографі:

Трансгендерні дами – це жінки. Будь-яке заперечення цього знищує індивідуальність та гідність трансгендерних особистостей і суперечить рекомендаціям медичних організацій, які володіють значно більшим обсягом знань з цього питання, ніж Джоан або я.

У 2022 році на великі екрани вийшла біографічна комедійна пародія «Дивний Ел», де головну роль – акордеоніста та автора пародійних пісень Ела Янковича зіграв Редкліфф. Сам музикант затвердив його на цю роль. Митець пояснював цей вибір так:

Коли я вперше спілкувався з Елом, я подумав: «Мені надзвичайно приємно уявити, що ти обереш мене для втілення тебе, але навіщо? Саме мене?» – зізнався він. За словами митця, головною причиною обрати його на роль Дивного Ела стало те, що в одній з передач він виконував композицію «Елементи» сатирика Тома Лерера. «…я вважаю, Ел побачив це та вирішив: «Можливо, цей хлопець розуміє». І тому обрав мене.