Дата та місце народження

Дана Гоцуляк народилася 12 листопада 1996 року. Деталі шкільних років чи вищої освіти Дани Гоцуляк публічно не афішуються. Як і більшість акторів театру Франка, вона, ймовірно, є випускницею одного з провідних київських театральних вишів, таких як Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Без зайвих слів про дипломи, її освіта проявляється в кожній ролі – точній, виваженій і повній внутрішньої глибини. Це той випадок, коли талант говорить сам за себе, без потреби в резюме.

Кар’єра

Кар’єра Дани Гоцуляк – це історія вірності одному театру і щирій любові до сцени. Вона є повноправною актрисою трупи Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка — одного з найпрестижніших в Україні. Дана не женеться за головними ролями, але її присутність у другорядних і епізодичних партіях робить вистави яскравішими та живішими. Вона вміє одним поглядом чи жестом передати характер, додати гумору чи драми, ніби малює пензлем по полотну великої постановки.

Серед її театрального доробку – різноманітні ролі в класичних і сучасних виставах. У шекспірівській трагедії «Коріолан» (прем’єра 2018 року) Дана втілює одразу дві іпостасі: четверту городянку Риму та воїна вольсків. Ця подвійність дозволяє їй показати контраст між мирним життям і війною, додаючи постановці динаміки та реалістичності. У драмі Івана Карпенка-Карого «Безталанна» вона грає Параску – просту селянку, чия доля переплітається з любовним трикутником, і робить цю роль теплою, щирою, близькою кожному глядачеві.

Не менш яскравою є її поява в легендарній виставі «Украдене щастя» – візитівці театру Франка вже багато десятиліть. Тут Дана в ролі дівчини додає історії про кохання і зраду ніжності та автентичності. У музичній драмі «Тев’є-Тевель» за Григорієм Горіним (на основі «Поминальної молитви» Шолом-Алейхема) вона грає Хаву – одну з доньок головного героя, передаючи юну закоханість і бунт проти традицій. А в сатиричній комедії «Конотопська відьма» за Григорієм Квіткою-Основ’яненком Дана втілює Олену — чарівну, трохи загадкову героїню, яка додає постановці легкості та шарму.

Дана також задіяна в інших спектаклях, як-от «Візит» Фрідріха Дюрренматта, де її гра наповнює сцену тонкими емоційними нюансами. Вона — справжня командна гравчиня: часто виступає в ансамблевих сценах, де актори Франка грають по кілька ролей за вечір. Її енергія на сцені заразлива, а відданість театру надихає молодших колег. Попри те, що Дана не зірка телеекранів чи кіно, її робота — це щоденний внесок у збереження української театральної традиції.

Сім’я

Особисте життя Дани Гоцуляк – це ще одна сторінка, яку актриса тримає за завісою. Відомо, що її чоловік Олег Гоцуляк. Вона не дає інтерв’ю про родину, не ділиться фото з приватного життя в соцмережах. Можливо, саме ця приватність дозволяє їй повністю віддаватися сцені, де вона «живе» чужими долями. Для Дани сім’я – це, ймовірно, великий колектив франківців, з якими вона ділить радощі прем’єр і оплесків.

Сучасність

Станом на кінець 2025 року Дана Гоцуляк продовжує активно працювати в театрі імені Івана Франка. Її ім’я стабільно з’являється в афішах поточного репертуару: «Коріолан», «Безталанна», «Украдене щастя», «Тев’є-Тевель», «Конотопська відьма» та інші вистави йдуть з її участю. Театр регулярно вітає її з днем народження теплими постами, де Дана постає усміхненою, щасливою, в оточенні колег. Вона не шукає медійності, але її гра збирає повні зали. У часи, коли багато акторів йдуть у серіали чи соцмережі, Дана залишається вірною класичній сцені – це справжній приклад тихої, але потужної відданості мистецтву. Попри війну та виклики, театр Франка тримається, і Дана – одна з тих, хто робить його серцем Києва.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”