Дитинство та юність

Майбутній хореограф Бенжамен Мільп’є народився 10 червня 1977 року в місті Бордо, Франція. Він був наймолодшим із трьох синів у сім’ї Кетрін Флорі, колишньої танцівниці сучасного та африканського танцю, та Дені Мільп’є, тренера з легкої атлетики та декатлону. Ранні роки Бенджаміна пройшли в Дакарі, Сенегал, куди сім’я переїхала, коли йому було лише три місяці, через роботу батька. Там, у віці до чотирьох років, він уперше познайомився з танцем завдяки матері, яка керувала школою сучасного та західноафриканського танцю. Цей ранній вплив сформував унікальний підхід Бенджаміна до руху, далекий від строгих рамок класичного балету.

У 1981 році сім’я повернулася до Бордо, де Кетрін відкрила нову танцювальну школу в сімейному будинку. У віці восьми років Бенджамін почав займатися балетом під керівництвом матері, а в десять років – із викладачем Володимиром Скуратовим у Grand Théâtre de Bordeaux. У 13 років він вступив до Національної консерваторії музики та танцю в Ліоні, де навчався під керівництвом Марі-Франс Дельєвен і Мішеля Рана. Його природна грація та музикальність уже тоді вирізняли його серед однолітків. У 1992 році Бенджамін отримав стипендію від Французького міністерства закордонних справ і вирушив на літні курси до Школи американського балету (SAB) у Нью-Йорку, а в 1993 році став її повноправним студентом.

Кар’єра танцівника

У 1994 році Мільп’є отримав престижну нагороду Prix de Lausanne, а також зіграв головну роль у прем’єрі балету «2 & 3 Part Inventions» Джерома Роббінса, легендарного хореографа та наставника, який узяв юного Бенджаміна під своє крило. У 1995 році він приєднався до кордебалету New York City Ballet (NYCB), однієї з найпрестижніших балетних компаній світу. У 1998 році його підвищили до соліста, а в 2002 році – до головного танцівника. У NYCB Бенджамін виконував провідні ролі в балетах Джорджа Баланчина («Агон», «Коппелія», «Лускунчик»), Джерома Роббінса («Танці на вечірці», «Вільна фантазія»), Пітера Мартінса, Крістофера Вілдона та інших. Його вибухова енергія, швидкість і високі стрибки здобули визнання критиків, таких як Анна Кіссельгофф із New York Times, яка назвала його «видатним за вибуховою енергією та приголомшливою швидкістю».

Паралельно з виступами Бенджамін почав створювати власні хореографічні роботи. У 2001 році він заснував проєкт Danses Concertantes і дебютував як хореограф із балетом «Passages» для Національної консерваторії в Ліоні. У 2002 році його «Triple Duet» був представлений у Sadler’s Wells у Лондоні, а в 2004 році – «Circular Motion» у Maison de la Danse в Ліоні. Його хореографія швидко здобула визнання завдяки інноваційному підходу та співпраці з сучасними композиторами й художниками.

Хореографія та кінематограф

У 2006-2007 роках Мільп’є був хореографом-резидентом у Baryshnikov Arts Center у Нью-Йорку, де створив соло «Years Later» для легендарного Михайла Баришнікова. Його роботи увійшли до репертуару провідних компаній, таких як American Ballet Theatre, Паризька опера, Маріїнський театр, San Francisco Ballet і Dutch National Ballet. У 2009 році його хореографія «Quasi una fantasia» для NYCB на музику Генрика Гурецького стала першим значним успіхом.

Світову популярність Мільп’є здобув завдяки роботі над психологічним трилером Даррена Аронофскі «Чорний лебідь» (2010). Він не лише створив хореографію, але й зіграв невелику роль танцівника Девіда. Його робота над фільмом принесла йому міжнародне визнання, а також познайомила з акторкою Наталі Портман, яка згодом стала його дружиною. У 2001 і 2003 роках його танці були використані для motion-capture у дитячих анімаційних фільмах «Барбі в Лускунчику» та «Барбі в Лебединому озері».

У 2012 році Мільп’є заснував L.A. Dance Project у Лос-Анджелесі – експериментальну компанію, яка поєднує балет із сучасним мистецтвом. Проєкт співпрацював із такими художниками, як Нікола Мюлі, Крістофер Вул, Барбара Крюгер і Родарт. L.A. Dance Project виступав на міжнародних фестивалях, зокрема в Единбурзі, Стамбулі та Амстердамі, а в 2018 році відкрив власний простір у Лос-Анджелесі для репетицій і резиденцій. У 2023 році Мільп’є дебютував як режисер повнометражного фільму з адаптацією «Кармен», яка отримала номінацію на премію Chita Rivera за найкращу хореографію.

Керівництво Паризькою оперою

У січні 2013 року Мільп’є був призначений директором балету Паризької опери, а офіційно обійняв посаду 15 жовтня 2014 року, змінивши Бріжит Лефевр. Його прихід викликав ажіотаж: молодий, прогресивний хореограф із американським досвідом обіцяв реформувати одну з найстаріших балетних компаній світу. Він запровадив програму підготовки хореографів, запросив Вільяма Форсайта як асоційованого хореографа, створив цифрову платформу The Third Stage для нових робіт і організував обміни танцівниками з Маріїнським театром і American Ballet Theatre. Його перший сезон відкрився гала-концертом, який зібрав понад мільйон євро.

Проте Мільп’є зіткнувся з опором через його прагнення до расової різноманітності та сучасних змін у консервативній інституції. У лютому 2016 року він подав у відставку, висловивши розчарування через опір змінам. Документальний фільм «Reset» (2015) показав його роботу над першою постановкою в Паризькій опері, розкривши складнощі його керівництва. Після відставки Мільп’є повернувся до Лос-Анджелеса, зосередившись на L.A. Dance Project і режисурі.

Соціальна діяльність та Паризький танцювальний проєкт

У 2022 році Мільп’є повернувся до Парижа та разом із Соленн Дю Га заснував Paris Dance Project. Ця ініціатива інтегрує танцювальну освіту в школах і організовує щорічний захід La Ville Dansée, де десять танцювальних постановок виконуються в культових місцях Парижа за один день. Проєкт підтримується Chanel і Richard Mille, демонструючи відданість Мільп’є популяризації танцю як доступного мистецтва.

Особисте життя

У 2009 році на зйомках «Чорного лебедя» Бенджамін познайомився з Наталі Портман. У грудні 2010 року вони оголосили про заручини та вагітність Наталі. Їхній син Алеф народився 14 червня 2011 року, а 4 серпня 2012 року пара одружилася на узбережжі Біг-Сур, Каліфорнія, у єврейській церемонії. У 2017 році народилася їхня донька Амалія. У 2014 році сім’я переїхала до Парижа через призначення Мільп’є в Паризькій опері, але після його відставки повернулася до Лос-Анджелеса. У 2023 році з’явилися чутки про роман Мільп’є з екоактивісткою Каміль Етьєн, а в лютому 2024 року Наталі Портман і Бенджамін офіційно розлучилися.

Факти про сім’ю

Танцювальна спадщина. Мати Бенджаміна, Кетрін Флорі, була його першим учителем танців, що заклало основу його кар’єри. Її школа в Дакарі та Бордо стала першим майданчиком для його творчості.

Спортивний вплив. Батько Дені, колишній декатлоніст, прищепив синові фізичну дисципліну, яка допомогла в балетній кар’єрі.

Брати. Бенджамін – наймолодший із трьох синів, але про його братів відомо мало, оскільки він рідко згадує їх публічно.

Підсумок

Бенджамін Мільп’є – це новатор, який переосмислює балет через сучасні форми та міждисциплінарні колаборації. Його кар’єра – від танцівника New York City Ballet до режисера «Кармен» – демонструє невпинне прагнення до творчості. Незважаючи на виклики, як-от суперечливе керівництво Паризькою оперою, Мільп’є залишається символом інновацій, надихаючи інших поєднувати мистецтво, музику та соціальні ініціативи. Його історія доводить, що справжній талант здатен долати будь-які межі.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”