Ранні роки: Вовчанськ і перші кроки в музиці

Майбутній співак Артем Володимирович Пивоваров народився 28 червня 1991 року в місті Вовчанськ, Харківська область, Україна. Його дитинство було непростим: коли Артему було три місяці, батько залишив сім’ю, і вихованням хлопчика займалися мати, медсестра за професією, та бабуся, швачка. Вони підтримували його інтерес до музики, хоча фінансові можливості родини були обмеженими. У 12 років Артем вступив до музичної школи на клас гітари, але покинув навчання через три місяці через розбіжності з викладачами та системою освіти. Музичної освіти він так і не здобув, але це не завадило йому розвивати талант самостійно.

Після дев’ятого класу Артем вступив до Вовчанського медичного коледжу, де здобув диплом акушера та працював помічником анестезіолога в лікарні. Паралельно він шукав підробітки, щоб допомогти родині. Згодом він продовжив освіту в Харківській національній академії міського господарства, отримавши ступінь бакалавра з екології. Проте музика залишалася його справжньою пристрастю, і в юності він почав писати перші пісні, натхненний творчістю гуртів, таких як «Океан Ельзи» та західних артистів.

Сім’я Артема Пивоварова

Про сім’ю Артема відомо небагато, адже він уникає розголосу про особисте життя. Його мати та бабуся відіграли ключову роль у його становленні, підтримуючи його в складні часи. Про батька Артем згадує рідко, лише зазначаючи, що той залишив сім’ю, коли він був немовлям. У 2016 році в ЗМІ з’явилися чутки про роман із моделлю Дар’єю Чередниченко, але стосунки не підтвердилися офіційно, і пара розійшлася. 

У 2020 році Артем натякнув в інтерв’ю, що його серце зайняте, але імені партнерки не розкрив, зазначивши, що вона не пов’язана з шоу-бізнесом. На серпень 2025 року він, ймовірно, неодружений і не має дітей, зосереджуючись на кар’єрі та творчості.

Шлях до слави: Від YouTube до великої сцени

Музична кар’єра Артема почалася в 2011 році, коли він став учасником харківського гурту «Dance! Dance!». У 2012 році його акустичні пісні, опубліковані на YouTube, почали набирати популярність, що стало першим кроком до визнання. У 2013 році він переїхав до Києва, де почав працювати як сольний артист і саунд-продюсер. Його ранні треки, такі як «Моя ніч» і «Зависим», принесли йому першу популярність у мережі.

У 2015 році Артем почав співпрацювати з відомими артистами як саунд-продюсер, створюючи пісні для KAZAKY, Регіни Тодоренко, Анни Сєдокової, Світлани Лободи, Джамали та інших. У 2016 році його дует із російським репером Мотом «Монологи» очолив чарти iTunes, а кліп набрав 8 мільйонів переглядів на YouTube. Того ж року вийшов кліп на пісню «Стихія», режисером якого став Леонід Колосовський, що закріпив за Артемом репутацію новатора в українській музиці.

У 2017 році Артем випустив альбом «Стихія води», який став першим у його задуманій квинтології, присвяченій природним стихіям. У 2018 році вийшов альбом «Стихія вогню», а в 2019 – «Земной», разом із однойменним документальним фільмом. Його стиль, який поєднує нью-вейв, поп, фанк, латиноамериканські мотиви та елементи року, критики назвали унікальним, хоча сам Артем уникає чітких жанрових визначень. У 2017 році він увійшов до топ-10 найпопулярніших артистів України на YouTube за версією «Комсомольской правды».

У 2020 році Артем запустив проєкт «Твої вірші, мої ноти», спрямований на популяризацію української поезії через музику. У рамках цього проєкту він створив пісні на вірші Тараса Шевченка, Павла Тичини, Григорія Чупринки, Миколи Вінграновського та інших, співпрацюючи з артистами, такими як alyona alyona, KALUSH і Джамала. Проєкт отримав премію YUNA за «Внесок у популяризацію української поетичної класики», а треки, такі як «Думи» та «Маніфест», стали мегапопулярними в Україні та Європі.

У 2023 році Артем став зірковим тренером «Голосу країни», що підкреслило його шалену популярність. Його хіти «Дежавю», «Рандеву», «Барабан» і «Там у тополі» (переспів пісні гурту «Еней») очолювали чарти, а концерти в Україні та за кордоном збирали десятки тисяч глядачів.

Громадська діяльність і патріотизм

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році Артем активно підтримує свою країну. Він брав участь у благодійних концертах, збирав кошти для ЗСУ та постраждалих від війни. Його переспів «Там у тополі» став символом незламності, а пісня «Маніфест» – гімном єдності та боротьби. Артем також використовує свої соцмережі, щоб популяризувати українську культуру, виконуючи пісні виключно українською мовою. У 2024 році він анонсував європейський тур, щоб просувати українську музику за кордоном.

У 2025 році Артем отримав звання Заслуженого артиста України, що стало визнанням його внеску в розвиток культури. Його проєкт «Твої вірші, мої ноти» продовжує популяризувати українську літературу, залучаючи молодь до спадщини класиків.

Особистість і вплив

Артем Пивоваров – це артист, який не лише створює хіти, а й змінює українську музичну сцену. Його стиль, що поєднує нью-вейв, поп і елементи інших жанрів, робить його музику універсальною та близькою для різних поколінь. Проєкт «Твої вірші, мої ноти» став культурним феноменом, повернувши увагу молоді до української поезії. Його патріотизм, благодійна діяльність і активна підтримка України під час війни зробили його символом нового покоління артистів, які не бояться використовувати свій голос для змін.

Артем надихає своєю щирістю, енергією та вмінням залишатися вірним собі. Його історія – це приклад того, як хлопець із маленького Вовчанська може стати зіркою, яка прославляє Україну на весь світ.

Артем Пивоваров – це феномен української музики, який поєднує талант, патріотизм і новаторський підхід. Від роботи в лікарні до звання Заслуженого артиста України, він пройшов шлях, сповнений викликів і тріумфів. Його хіти та проєкт «Твої вірші, мої ноти» стали частиною сучасної української культури, а його концерти об’єднують тисячі людей. Артем продовжує творити, надихати й просувати Україну, і його зірка лише набирає яскравості.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”