Ранні роки: Теніс як доля

Майбутня спортсменка Аріна Соболенко народилася 5 травня 1998 року в Мінську, Білорусь, у спортивній сім’ї. Її батько, Сергій Соболенко, був хокеїстом і тренером, а мати, Юлія, підтримувала спортивні амбіції доньки. Саме батько відіграв ключову роль у виборі тенісу для Аріни: одного дня, проїжджаючи повз тенісні корти, він запропонував шестирічній доньці спробувати цей спорт. Аріна згадує: «Це було випадково, але я закохалася в теніс із першого удару». Її ранні тренування проходили в Мінську під керівництвом місцевих тренерів, а згодом вона приєдналася до національної тенісної програми Білорусі.

У шкільні роки Аріна поєднувала навчання з інтенсивними тренуваннями. Вона не мала професійної тенісної освіти в академіях за кордоном, як багато її конкуренток, але її природний талант і фізична сила компенсували це. У 14 років вона почала виступати на юніорських турнірах ITF, демонструючи агресивний стиль гри, який став її візитівкою. У 2015 році Аріна дебютувала на професійному рівні, вигравши свій перший матч на турнірі ITF у Мінську.

Юніорська та рання професійна кар’єра

Аріна не мала значних юніорських титулів, на відміну від багатьох інших тенісисток, але її перехід до професійного тенісу був швидким. У 2016 році вона виграла свій перший титул ITF у Туреччині ($10k) і почала підніматися в рейтингу WTA. У 2017 році разом із Олександрою Саснович вона привела збірну Білорусі до фіналу Кубка Федерації, хоча обидві на той момент були поза топ-75 рейтингу. Цей виступ став проривом, привернувши увагу до її потенціалу.

У 2018 році Аріна здобула свій перший титул WTA на турнірі Connecticut Open, перемігши Карлу Суарес Наварро у фіналі. Ця перемога дозволила їй увійти до топ-20 рейтингу WTA. У січні 2019 року вона вперше потрапила до топ-10 після вдалих виступів на турнірах у Шеньчжені та Санкт-Петербурзі. Того ж року вона виграла парний титул Великого шолома на US Open разом із Елісе Мертенс, а в 2021 році – парний титул на Australian Open із тією ж партнеркою.

Професійна кар’єра: Шлях до першої ракетки світу

Після входження до топ-10 у 2019 році Аріна продовжила прогресувати, вигравши турніри в Ухані, Чжухаї та Досі. Її агресивний стиль гри, який включає потужні удари з обох сторін і сильну подачу, став проблемою для багатьох суперниць. У 2021 році вона досягла півфіналу Вімблдону та US Open, що стало її першими значними результатами на турнірах Великого шолома в одиночному розряді. Ці виступи підняли її до №2 у світовому рейтингу.

2022-2023: Перший титул Великого шолома

У 2022 році Аріна дійшла до фіналу Ітогового турніру WTA, але програла Каролін Гарсії. Вона також зіткнулася з труднощами, зокрема з проблемами з подачею (подвійні помилки) та емоційною нестабільністю на корті. Проте в 2023 році вона здобула свій перший одиночний титул Великого шолома на Australian Open, перемігши Олену Рибакіну у фіналі (4-6, 6-3, 6-4).

Цей тріумф став переломним моментом, після якого вона стала однією з головних претенденток на перше місце в рейтингу. У тому ж році вона дійшла до фіналу US Open, але програла Коко Гауфф.

2024-2025: Вершина рейтингу та нові титули

2024 рік став піком кар’єри Аріни. Вона виграла Australian Open, захистивши свій титул, і здобула перемогу на US Open, перемігши Джессіку Пегулу у фіналі. Вона також виграла два турніри WTA 1000 у Цинциннаті та Ухані, що допомогло їй стати першою ракеткою світу 11 листопада 2024 року. У 2025 році Аріна дійшла до фіналу Australian Open, але програла Чжен Ціньвень, і до півфіналу Вімблдону, де поступилася Аманди Анісімовій (6-4, 4-6, 6-4). Незважаючи на це, вона залишалася однією з найстабільніших тенісисток, вигравши 20 одиночних титулів WTA та 9 турнірів WTA 1000.

Сім’я та особисте життя

Аріна виросла в тісно пов’язаній сім’ї, де її батько Сергій був головним джерелом натхнення. Його смерть у 2019 році стала важким ударом для Аріни, яка присвятила йому свій перший титул Великого шолома. Її мати, Юлія, і молодша сестра підтримували її кар’єру, хоча рідко з’являються в медіа. Аріна часто згадує, що сім’я дала їй силу боротися з труднощами.

Особисте життя Аріни привертало увагу ЗМІ. У 2018-2021 роках вона перебувала в стосунках із білоруським хокеїстом Костянтином Кольцовим. Після їхнього розриву з’явилися чутки, що Аріна стала причиною розлучення Кольцова з дружиною, але вона спростувала ці звинувачення. У березні 2024 року Кольцов трагічно загинув, що глибоко вплинуло на Аріну. Вона попросила поважати її приватність і не коментувала ситуацію публічно. Згодом вона почала стосунки з бразильським бізнесменом Георгіосом Франгулісом, засновником компанії Oakberry, які тривають станом на 2025 рік.

Аріна проживає в Маямі, США, де тренується під керівництвом Антона Дуброва та Джейсона Стейсі. Вона активно веде Instagram, ділячись моментами з турнірів, тренувань і подорожей.

Виклики та сучасність

Аріна зіткнулася з численними викликами: від технічних проблем із подачею в 2020 році до особистих трагедій, таких як смерть батька та Кольцова. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в 2022 році поставило її в складне становище через громадянство Білорусі, але вона публічно засудила війну, намагаючись уникати політичних дискусій. У 2025 році вона продовжує домінувати в тенісі, хоча поразки від таких гравчинь, як Аманда Анісімова на Вімблдоні, показують, що конкуренція зростає.

Станом на липень 2025 року Аріна залишається однією з лідерок WTA, готуючись до нових турнірів, зокрема US Open, де вона захищатиме свій титул. Її команда та фанати вірять, що вона може здобути ще більше титулів Великого шолома.

Підсумок

Аріна Соболенко – це тенісистка, чия сила, емоційність і талант зробили її однією з найяскравіших зірок сучасного спорту. Від юних років у Мінську до статусу першої ракетки світу, вона пройшла шлях, сповнений випробувань і тріумфів. Її агресивний стиль гри, підтримка сім’ї та стійкість перед труднощами надихають мільйони шанувальників. Аріна продовжує сяяти на кортах, залишаючись вірною своєму тигрячому характеру та мрії про нові вершини.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”