Як Антон Прасоленко обрав професію актора?

Неординарний життєвий шлях майбутнього актора київської сцени розпочався в 1993 році у місті Бердянськ (Запорізька область України). Там юнак одного разу відчув, що бажає здобути вищу освіту у столиці України – місті Києві. Тому залишив рідне місто, щоб досягти успіху за фахом перекладача іноземних мов. У Київському національному університеті культури та мистецтв він швидко адаптувався.

Завдяки цьому його запросили до одного з найвідоміших столичних театрів – “Вавілон”. Незважаючи на те, що на сцені виступали початківці, більшість з яких студенти київського вищого навчального закладу, подібно до Антона, усі їхні вистави були вражаючими. Обдарована молодь, серед якої вирізнявся бердянець, сподобалася столичній публіці.

Мешканець Запорізької області в інтерв’ю українським ЗМІ у 2020 році зауважував, що потрапив до театру випадково, але був щасливий, що займається мистецтвом: “воно, дає змогу тобі трансформуватися і змінює тебе саме собою”, – говорив Прасоленко. Хоча на той час він здобував знання в іншій галузі, він не міг полишити те, що приносило йому радість. Навіть, якщо для цього потрібно було відмовитися від додаткових годин сну та відпочинку.

Колеги по цеху підкреслювали талант Антона Прасоленко. Говорили, що він дуже серйозно ставився до виступів, багато часу приділяв опрацюванню ролі.

Намагався зрозуміти свою роль, переглядав кінострічки з подібними сюжетними ходами, щоб вийти на майданчик максимально самовпевненим у своїх словах. Антон був переможцем Всеукраїнського дитячого фестивалю естрадного мистецтва “Топ-Топ”, що був започаткований Міністерством культури та туризму України.

Де і за яких обставин помер Антон Прасоленко

З початком повномасштабної агресії російської федерації рідне місто хлопця опинилося під загарбницькою владою. Патріотичні почуття до Батьківщини у хлопця були завжди, а, почувши зранку 24 лютого вибухи, усвідомив, що повинен зробити.

Театральний діяч місцевого колективу зголосився до військкомату, приєднавшись до лав захисників України. Студент почав освоювати зовсім нову для нього сферу, адже раніше не відбував військову службу. Проте не міг залишатися осторонь, поки гинули безневинні люди, які, як і він, ніколи не мали відношення до війни.

Українець гідно навчався і захищав нашу землю на сході країни. Та, на жаль, наприкінці березня 2023 року загинув внаслідок артобстрілів на Бахмутському напрямку. Він зазнав важкого поранення, несумісного з життям.

Про сумну подію тоді повідомив військовий психолог Андрій Козінчук на своїй сторінці у соціальній мережі “Facebook”: “…коли розпочалася повномасштабна війна, Антон не зміг стояти осторонь. Він пішов захищати країну абсолютно без будь-якої підготовки, але за рік набув значних навичок на досить високому рівні. “Але снаряд та уламки не враховують твою майстерність. Антон брав участь у бойових діях на Сході. У самому пеклі, щоб потрапити в рай. Сьогодні він відійшов у вічність у лікарні від отриманих травм”.

Усі, хто знав Антона по сцені, після його смерті згадували полеглого воїна теплими та щирими словами. Говорили, що він був надзвичайно рішучим і цікавився всім на світі. Зокрема, побратим Юрій Терентьєв написав також у “Facebook”, що Антон був універсалом та міг відремонтувати будь-яку річ, маючи лише ізоляційну стрічку.

Бердянський митець у той період мав близьку людину, улюблену професію та навчання у вищому навчальному закладі, проте відмовився від усього заради суверенітету України.

Він обрав шлях захисту рідної держави, зрікаючись особистого щастя та майбутніх перспектив. Його вчинок – це приклад мужності та патріотизму.