Ранні роки

Александр Девід Лінц народився 3 січня 1989 року в мальовничому місті Санта-Барбара, штат Каліфорнія, США.Він ріс у творчій і освіченій родині: його мати, Дебра Балтакс, була адвокаткою, а батько, доктор Даніель Лінц, – професором комунікацій у Каліфорнійському університеті в Санта-Барбарі.

Батько Алекса має німецьке походження з домішкою ірландських і англійських коренів, тоді як мати походить із сім’ї франко-австрійських євреїв. У Алекса є дві молодші сестри – Лілі Еліс і Лівія. Після розлучення батьків Алекс залишився жити з матір’ю, яка стала для нього головною підтримкою в дитинстві та під час перших кроків у кар’єрі.

Сім’я виховувала Алекса в єврейській традиції, і в 13 років він пройшов обряд бар-міцва, важливий релігійний і культурний етап, який символізував його перехід до дорослого життя. Цей момент залишив у нього глибокий слід, навчивши цінувати сімейні цінності та відповідальність. Освіту Алекс здобував у середній школі Портола в Тарзані, а згодом – у старшій школі Александра Гамільтона в Лос-Анджелесі.

Освіта

У шкільні роки він захоплювався музикою і був головним вокалістом місцевої гаражної групи The Fez Armada, що дозволяло йому поєднувати акторський талант із музичною творчістю. Його енергія та харизма робили його душею компанії, а однокласники згадують його як веселого і талановитого підлітка.

Після закінчення школи Алекс вступив до Каліфорнійського університету в Берклі, де вивчав гуманітарні науки та брав активну участь у студентському житті, зокрема в імпровізаційній театральній групі Jericho!. 

У 2011 році він отримав ступінь бакалавра мистецтв, а в 2017 році завершив магістратуру в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі за спеціальністю «міське та регіональне планування». Цей вибір став поворотним моментом, адже Алекс вирішив залишити акторство заради кар’єри, пов’язаної з суспільним добробутом і розвитком міст.

Зірка дитячих ролей

Акторська кар’єра Алекса Лінца почалася в надзвичайно юному віці. У 1995 році, коли йому було лише шість років, він дебютував у телесеріалі «Сібіл» (Cybill), зігравши епізодичну роль.

Того ж року він отримав більш помітну роль Філіпа Чанселлора IV у мильній опері «Молоді та зухвалі» (The Young and the Restless), хоча його участь була недовгою. У 1996 році Алекс зіграв сина героїні Мішель Пфайффер у романтичній комедії «Один чудовий день» (One Fine Day), де його природна чарівність і щирість підкорили глядачів. Ця роль стала першим кроком до визнання в Голлівуді.

Справжній прорив відбувся в 1997 році, коли восьмирічний Алекс отримав головну роль у сімейній комедії «Сам удома 3» (Home Alone 3). Замінивши Маколея Калкіна, він зіграв кмітливого Алекса Прюїтта, який за допомогою хитрої стратегії та дитячих іграшок протистоїть групі міжнародних злочинців.

Хоча фільм отримав змішані відгуки критиків, гра Алекса була високо оцінена, а його образ став культовим для покоління 90-х. Ця роль принесла йому світову славу і закріпила за ним статус однієї з найяскравіших дитячих зірок того часу.

Доросла кар’єра

У 1999 році Алекс озвучив молодого Тарзана в анімаційному фільмі Disney «Тарзан» (Tarzan), додавши до свого портфоліо ще одну знакову роль. Його голос ідеально передав невинність і допитливість юного героя, а робота над мультфільмом стала для нього цінним досвідом у сфері озвучування.

Того ж року він брав участь в озвученні персонажів анімаційного серіалу «Ей, Арнольд!» (Hey Arnold!), демонструючи свою універсальність.

У 2000 році Алекс знявся у фільмах «Чужий квиток» (Bounce) з Беном Аффлеком і Гвінет Пелтроу та «Титан: Після загибелі Землі» (Titan A.E.), де знову проявив себе як актор озвучування. У 2001 році він зіграв головну роль у комедії «Великий переїзд Макса Кібла» (Max Keeble’s Big Move), втіливши образ підлітка, який влаштовує серію веселих витівок перед переїздом до іншого міста. Хоча фільм не мав великого комерційного успіху, він здобув культовий статус серед молодіжної аудиторії, а гра Алекса додала стрічці шарму.

Сім’я та нові горизонти

У 2002 році Лінц з’явився в трилері «Червоний дракон» (Red Dragon), де зіграв невелику, але пам’ятну роль молодого Френсіса Доларгайда. Цей проєкт став одним із останніх у його акторській кар’єрі, адже з віком ролі ставали менш частими, а інтерес Алекса поступово змістився до освіти та інших сфер життя. У 2004 році він знявся в серіалі «Джек і Боббі» (Jack & Bobby), а в 2007 році зіграв у фільмі «Вибір Коннора» (Choose Connor), після чого офіційно завершив акторську кар’єру.

Особисте життя

Особисте життя Алекса Лінца залишалося поза увагою таблоїдів, адже він завжди був людиною, яка цінувала приватність. Після розлучення батьків він залишався близьким із матір’ю, яка підтримувала його як у кар’єрі, так і в особистих рішеннях. Його сестри, Лілі Еліс і Лівія, також відігравали важливу роль у його житті, створюючи міцний сімейний зв’язок.

Хоча Алекс рідко ділився подробицями свого особистого життя, відомо, що він залишався вірним своїм єврейським традиціям і цінував сімейні цінності.

Підсумок

Після завершення акторської кар’єри в 2007 році Алекс зосередився на освіті та громадській діяльності. Його навчання в Каліфорнійському університеті в Берклі та Лос-Анджелесі відкрило йому нові перспективи.

Спеціалізація в міському та регіональному плануванні відображає його інтерес до створення кращого майбутнього для громад, а участь у театральній групі Jericho! під час студентських років дозволила йому зберегти зв’язок із творчістю, але вже в новій формі. Сьогодні Алекс живе тихим життям, уникаючи уваги преси, і, за даними на 2025 рік, не повертається до акторської діяльності.

Алекс Д. Лінц – це більше, ніж просто дитяча зірка 90-х. Його ролі в «Сам удома 3», «Тарзані» та «Великому переїзді Макса Кібла» зробили його улюбленцем мільйонів, але його справжня сила – у сміливості змінити напрямок життя. Відмовившись від голлівудської слави, він обрав шлях освіти та суспільно корисної роботи, довівши, що справжній успіх – це вірність собі. Його історія надихає, показуючи, що навіть після яскравого початку можна знайти нові цілі та залишатися вірним своїм мріям.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”