Місце народження. Освіта.

Народився у місті Янгіюль, поблизу Ташкента 11 грудня 1972 року. Походить з родини депортованих кримських татар. Після завершення школи у 1989 році з сім’єю переїжджає з Узбекистану до Криму, де у 1992 році закінчує акторське відділення Кримського культпросвітницького училища (курс А. Жукової). У 1999 році – завершує навчання у відділенні режисури та драматургії Київського державного інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого (курс Г. Кононенка).

Кар’єра.

З 1992 по 2004 рік працював у Сімферопольському державному кримськотатарському академічному музично-драматичному театрі, як постановник поставив вистави Моя любов Електра (за п’єсою угорського драматурга Ласло Дюрко), Лісову пісню Лесі Українки, Браво, Амадео! (за трагедією Олександра Пушкіна), а також власну дипломну роботу за мотивами Бахчисарайського фонтану Пушкіна.

• Спокійний-21 та справжні події: куля в чоло в прямому ефірі, гімн України та відмова Болотову Життя
• Сеітаблаєв: Все, що має хоч якийсь присмак російського світу, повинно припинити існування Життя
• Спокійний-21. Фільм Ахтема Сеітаблаєва про луганських прикордонників вийде у лютому. Трейлер Життя

2003 рік – дебютував у кінематографі, зігравши роль в українській драматичній стрічці Олеся Саніна Мамай. Як другий режисер працював над картинами Мамай, Татарський триптих (режисер Олександр Муратов), де також виконав одну з головних ролей, на телебаченні (телеканал Про-ТБ).

Згодом з’явилися другорядні ролі в серіалах «Повернення Мухтара-2», стрічці «Золоті хлопці», «Шалена» та в українському художньому фільмі Миколи Мащенка «Богдан-Зіновій Хмельницький».

З 2005 року працює у складі Київського академічного театру драми та комедії на лівому березі Дніпра.

У 2009 році зіграв незначну роль Аркадія, сина головного персонажа, у мелодраматичній стрічці «Притяжіння» режисера Антона Азарова.

У 2007 році розпочав діяльність як режисер, першою роботою стала телевізійна стрічка «Квартет для двох». Того ж року знімає комедію «Фабрика щастя». У 2001 році міні серіал про радянську акторку Едіт Береш «Осінні квіти».

У 2011 році вийшов його «Чемпіони з підворітень», який було визнано найкращим українським фільмом у 2012 році та нагороджено премією «Золотий Дюк» на 3-му Одеському міжнародному кінофестивалі. Того ж року Сеитаблаєв випустив телевізійну мелодраму «Одного разу в Новий Рік» і «Темні води», де також виконав одну з ролей.

У 2013 році вийшла історична військова драма «Хайтарма». Ахтем Сеитаблаєв присвятив картину важкому періоду історії свого рідного кримськотатарського народу. Сюжет стрічки заснований на реальних подіях. Роль головного персонажа цього фільму, військового льотчика Амет-Хана Султана, виконав сам Сеитаблаєв. Стрічка здобула Премію Національної спілки кінематографістів України в номінаціях «Найкращий фільм року» та «Найкращий ігровий фільм». Фільм «Хайтарма» отримав гран-прі на фестивалі «Корона Карпат» у Трускавці, був визнаний найкращим фільмом, а Ахтем Сеитаблаєв найкращим режисером 2014 року на італійському фестивалі «Кіммерія» в Термолі.

У 2014 – ведучий проєкту «Хоробрі серця» на телеканалі 1+1.

У 2016-2017 на кіностудії «Ідас Фільм» знято історичну драму «Чужа молитва» під робочою назвою «Її серце». Фільм отримав позитивні відгуки та номінації на премію «Золота дзиґа».

У 2017 Ахтем Сеитаблаєв зняв військову драму про оборону донецького аеропорту під назвою «Кіборги. Герої не вмирають».

Стрічка зібрала схвальні відгуки кінокритиків та глядачів, а також була номінована на численні премії та отримала визнання.

22 травня 2019 року на 72-му Каннському міжнародному кінофестивалі відбулася презентація стрічки «Додому» Нарімана Алієва, де головну роль виконав Ахтем Сеітаблаєв. Фільм брав участь у конкурсній програмі «Особливий погляд». 23 серпня 2019 року Український оскарівський комітет обрав драму Нарімана Алієва «Додому» національним кандидатом від України на здобуття премії «Оскар» у категорії «Найкращий фільм іноземною мовою».

8 липня 2021 року вийшов перший україномовний фільм режисера Романа Балаяна за участю Ахтема Сеітаблаєва в головній ролі. Артхаусна чорно-біла стрічка «Ми є. Ми поруч» розповідає про трагічну історію втрати та кохання.

**Відзнаки.** Орден «За заслуги» III ступеня (24 серпня 2017 року).

Володар державної премії Криму – за роль Макбета у виставі «Макдуф».

Володар державної премії Криму за роль Хосе у виставі «Кармен».

Володар театральної премії «Київська пектораль» – за роль Ромео у виставі «Ромео і Джульєтта».

Український фільм Нарімана Алієва «Додому» визнано найкращим іноземним фільмом 7-го Міжнародного Босфорського кінофестивалю, а Ахтем Сеітаблаєв, який зіграв у картині головну роль, отримав нагороду за найкращу чоловічу роль (2019).

Володар премії імені Василя Стуса (2020).

Родина.

У розлученні. Був одружений з продюсеркою Іванною Дядюрою. У Сеітаблаєва є троє дітей: дочка Назли (1995 року народження), Сафіє (2009 року народження) та син Селім.