У світі шоу-бізнесу, де сльози – це не просто емоції, а цілий сценарій для камер, Таїсія Повалій вирішила додати драми до своєї “російської мрії”. Співачка, яку в Україні вже давно записали в “зрадники з мікрофоном”, вичавила сльози в інтерв’ю російським пропагандистам і розкрила “таємницю” про сина Дениса: де він ховається від маминих концертів, яку позицію тримає щодо війни і чому родина – це святе, навіть якщо ти співаєш “Катюшу” під оплески окупантів. “Я люблю його родину!” – ридає Повалій, ніби це не слізні краплі, а краплі роси на трояндах для Путіна. Готуйтеся до суміші сентиментальності, іронії та, звісно, гумору – бо сімейні історії Поваліїв могли б стати серіалом: “Зрада: спадщина поколінь“!
Син у “вигнанні”: Іспанія, TikTok і “мама, не лізь у політику”
Таїсія Повалій, 59-річна дива з мікрофоном, яка після 2022-го обрала “історичну місію” Путіна замість українських хітів, не може стримати “материнської туги”. У свіжому інтерв’ю для російських ЗМІ (бо де ж іще зізнаватися?) вона видала: син Денис, якому вже 41, з родиною – у сонячній Іспанії. “Він там з дружиною і онуком, шукає роботу, перейшов на українську в соцмережах – ну, якось так”, – каже співачка, ніби розповідає про погоду, а не про те, як її єдиний спадкоємець втік від маминого “віват, Росія!”. Денис, музикант за фахом, з початку повномасштабної війни чітко відмежувався: “Я не підтримую позицію мами, війна – це кривава гра, зупиніть її!”. Уявіть: мама співає на окупованих сценах, а син постить у LinkedIn резюме – “шукаю роботу в Європі, без зрадницьких нот“.
Але ось гумор долі: Денис спочатку закликав до миру, а нещодавно обурився конфіскацією маминого майна в Україні (квартира, будинок, BMW і сім ділянок – ого, колекція для зрадниці!). “Проти чого ми воюємо? Там живуть люди, які не поділяють її позицію!” – пише він, ніби захищає не маму, а просто “невинні активи”. Повалій, звісно, не коментує – лише ридає: “Я з ним цю тему не обговорюю. Не хочу занурюватися”. Бо ж як пояснити сину, що “нацизм” – це не в Києві, а в його резюме?
Сльози як аксесуар: “Обробили його, але я люблю – бо родина!”
Кульмінація драми – сльози! Таїсія, мабуть, тренувалася перед дзеркалом (або перед портретом Путіна), бо в ефірі вони полилися рікою. “Син мене не розуміє, його обробили – через Бога каже, що хоче сам наступити на граблі. Але я люблю його родину, ми спілкуємося!” – вичавлює вона, ніби це не інтерв’ю, а епізод з “Милі мої зрадники“. Уявіть: співачка, яка на Донбасі “вихваляється” концертами для окупантів і мріє про Київ (де її, мабуть, чекатимуть не трояндами, а томосами), раптом стає “матір’ю-страждалкою”. “Вони в Іспанії, безпечно, а я тут – за правду!” – ридає Повалій, і пропагандисти кивають: “О, драма, як у “Гардемаринах”, тільки з танками”.
Гумор у тому, що Денис – не просто син, а ціла родина: дружина, маленький онук, який, мабуть, уже співає “Ще не вмерла” іспанською. “Я не лізу в його справи, – зізнається мама. – Прозріє, побачите!“. А ми думаємо: прозріє, коли мама поверне український паспорт? Чи коли онук почне питати: “Бабусю, чому ти співаєш для поганих хлопців?” Сльози Повалій – як соус до плову: додають емоцій, але не змінюють смаку зради.
Родинний “пазл”: зрада мами, проукраїнський син – і де кінець цієї опери?
Таїсія Повалій продовжує свою “кар’єру” в РФ: концерти, сльози, мрії про Київ – класичний рецепт для шоу “Зірки в еміграції“. Син Денис тим часом будує життя в Європі: шукає роботу, постить про мир і, мабуть, уникає маминих дзвінків про “історичну місію”. “Я не тримаю зла, – підсумовує співачка. – Родина – це святе”. Іронія? Святе, поки не стосується кордонів. Ця історія – як комедія абсурду: мама в Москві ридає за сином в Іспанії, син ридає за Україною, а глядачі – за здоровим глуздом.
У світі, де родинні узи міцніші за танкові колони, Повалії доводять: іноді сльози – найкращий грим. Але чи прозріє хтось – мама чи син? Чекаємо серіал другого сезону!
