Уявіть собі: на екрані – Анастасія Карпенко в ролі волонтерки Лідії, яка мчить дорогами України, рятуючи біженців, годуючи солдатів і витираючи сльози незнайомцям. А за кадром? Акторка, 42-річна зірка “Слуги народу” та “Лікарки Ковальчук“, сидить у гримерці, тримаючи слухавку, і молиться: “Тільки б дзвінок не приніс поганої звістки“. Під час зйомок воєнної драми “Перевізниця” у 2022-2023-му її чоловік Макс Ніколаєнко, звукорежисер, що став бійцем ЗСУ, пішов на завдання – і зник на 17 днів. “Я грала героїню, яка всіх рятує, а вдома мене рятували молитви!” – зізнається Настя в інтерв’ю OBOZ.UA.
Це не сценарій для нового сезону, а реальна драма, де кохання ховається за окопами, а трагедія – у тиші телефону. Фанати шепочуть: “Настя, ти не просто акторка – ти наша фортеця!” А ми думаємо: у серіалі хепі-енд, а в житті – тільки надія на “стоп-зйомка” для війни.
“Перевізниця” на екрані – трагедія за кадром: коли роль краде увагу від реальності
Зйомки “Перевізниці” – це був вир емоцій: Лідія, героїня Насті, надихається реальними історіями волонтерів, мчить фургоном повним гуманітарки і стає “матір’ю для всіх“. “Я намагалася влити душу в роль, бо війна – це не декорації“, – згадує акторка. Але паралельно, у серпні 2022-го, Макс приймає рішення: “Йду в ЗСУ, без обговорень“. Настя, як у ролі сильної жінки, киває: “Підтримаю“. А потім – тиша. Замість обіцяних 10 днів – 17 без слова. “Я на майданчику сміялася з колегами, а ввечері перевіряла новини: чи не той заголовок про втрати?” – ділиться вона.
“Пішов на завдання – і зник”, – так Настя описує той кошмар. Макс, колишній звукорежисер, тепер воїн, не взяв з собою навіть фото родини – “щоб не відволікало“. А Настя? Не спить, не їсть, дзвонить побратимами: “Де він? Живий?”. “Боялася брати слухавку з незнайомого номера – раптом ‘вибачте, пані, погана звістка’?” – зізнається акторка. Під час зйомок вона “пропустила” цю трагедію: фокус на ролі, бо “якби зупинилася – розсипалася б“. Уявіть сцену: Настя в костюмі Лідії годує “біженців” на майданчику, а в голові – монолог: “Тримайся, бо Марійка чекає тата“. На щастя, Макс повернувся – з історіями, від яких волосся дибки, але цілим. “Він мене врятував, а я його – роллю, де рятую світ“, – сміється Настя.
Родина на двох фронтах: брат, тесть і “перезавантаження” після тиші
Але трагедія не самотня: брат і тесть Насті теж на передовій. “Три чоловіки в родині – і я тут тримаю форт з донькою та ролями“, – каже акторка. Після тих 17 днів Макс удома “заново знайомиться з миром“: трафік дратує, кава здається несмачною, а Марійка – чужою. “Він як з іншого виміру повертається, а я – перевізниця між фронтом і домом“, – жартує Настя. Війна змінила стосунки: сварки на початку, але тепер – міцніший зв’язок по відеозв’язку. “Деякі подруги втратили чоловіків – і я вдячна за кожен дзвінок”, – зізнається вона. Уявіть: зірка, яка в “Перевізниці” бореться за інших, вдома бореться за “нормальність”. “Марійка вже ділить іграшки: ‘Це татові, щоб не забув грати!‘ – сміється мама. А ми киваємо: так, бо в її житті – не серіал, а епос, де трагедія – тільки акт, а перемога – фінал”.
Ця історія Анастасії Карпенко – як промінь у тунелі: болісна, але з вогником надії. Допоки вона рятувала на екрані, життя рятувало її – через любов і стійкість. Браво, Настя – ти не пропустила трагедію, ти її пережила, як справжня героїня!