У бурхливому 2022 році, коли Україна зіткнулася з найбільшим викликом у своїй новітній історії, на музичній сцені з’явився дует, який миттєво став голосом народного гніву та патріотизму. Роман Коваленко (Chico) та Микола Сопронюк (Qatoshi) створили феномен, який виходить далеко за межі звичайної популярної музики.
Роман Коваленко (Chico): шлях від Луганщини до всеукраїнської слави
Роман Коваленко народився у місті Стаханов (зараз Кадіївка) Луганської області. У 2012 році молодий чоловік приїхав до Києва навчатися у лінгвістичному університеті, де вивчав арабську мову. Цей факт розкриває інтелектуальну сторону майбутнього музиканта – людини, яка цікавилася культурами та мовами.
Коли у 2014 році розпочалася війна на Донбасі, Роман уже не повернувся додому, продовжуючи навчання у столиці. Саме тоді він почав більш інтенсивно займатися музикою, поступово перетворюючи хобі на професію.
До війни Роман працював бітмейкером, створюючи музичні основи для різних виконавців. Серед його клієнтів були як українські зірки – Тіна Кароль, Well Boy, так і російські артисти, включаючи відомого репера Мота та лейбл Black Star Inc. Після проєкту “Гриби” він написав для них хіт “Копи“, що засвідчило його професійні здібності.
Цікаво, що Роман відверто зізнається: до 24 лютого 2022 року він не планував припиняти співпрацю з російськими артистами. Проте повномасштабне вторгнення кардинально змінило його життєві пріоритети – всі контакти з Російською Федерацією були негайно припинені.
Сімейні обставини та переїзд до Чернівців
Після початку повномасштабного вторгнення життя Романа змінилося докорінно. Його дружина була вагітна на сьомому місяці, тому сім’я терміново потребувала евакуації з Києва. Саме тоді Роман зателефонував своєму майбутньому творчому партнеру Миколі та запитав: “Як там Чернівці?“. Отримавши запрошення, родина Коваленків переїхала до цього західноукраїнського міста, де і почалася нова сторінка їхнього життя.
Микола Сопронюк (Qatoshi): від блогера до співака
Микола Сопронюк, відомий як Qatoshi, до повномасштабної війни вів зовсім інше життя. Він був відомим у Чернівцях блогером, який створював розважальний контент в Instagram разом з місцевим активістом Євгеном Косовим у рамках проєкту “NAPROCENTE”.
Цікавою особливістю Миколи є його мовні вподобання. До війни більшість його треків були російською мовою, а соціальні мережі він вів суржиком — міг опублікувати щось українською, міг російською. Сам він пояснює це сімейними обставинами: мама за освітою вчителька російської мови, з нею він розмовляє російською з дитинства, а з татом — українською.
Трансформація під час війни
24 лютого 2022 року стало переломним моментом для Миколи. Він згадує один особливо яскравий епізод: стоячи на вокзалі в похмуру погоду, він бачив, як люди тягають мішки з допомогою. Коли запитав, куди все це йде, йому відповіли — в Харків. Весь перон був заставлений їжею для постраждалих. Це стало для нього не шоком, а переосмисленням усього життя.
Знайомство та творчий початок дуету
Доля звела двох талановитих людей через соціальні мережі. Їхній спільний друг Артур Хвостенко розповідав Миколі про Романа, показуючи його пісні, а Роману — про Миколу. Знакова зустріч відбулася, коли Микола отримав сповіщення, що його позначили в stories. Там Роман запросив його у студію із пропозицією щось написати разом.
Приблизно за рік до створення хіту “Допоможе ЗСУ” дует написав свій перший україномовний трек “Панночку”. Саме після цієї пісні вони вирішили, що в дуеті співатимуть виключно українською мовою.
Створення головного хіту дуету відбулося спонтанно. У Романа вже був готовий біт, і як творчі люди, вони хотіли зрозуміти, яку музику варто писати зараз. Головною метою було підтримати військових, які перебувають на службі в ЗСУ. Так народилася фраза “Орка тіло ляже в ґрунт, допоможе ЗСУ”. Ніякого чіткого планування не було — все відбулося природно.
Миттєвий успіх у соцмережах
Коли трек був майже готовий, Микола вийшов покурити, сів на лавку і записав у TikTok відео з уривком пісні. Майже за день з’явилося близько сотні схожих відео, що дало йому зрозуміти — людям це буде до душі.
Найбільше вразило виконавців те, що військові почали знімати відео з їхньою піснею. Коли Роман та Микола це побачили, у них був легкий ступор — вони розуміли, що їхня музика справді підіймає людям бойовий дух. Військові особисто писали виконавцям, підходили після концертів сфотографуватися та поговорити. Ця зворотна реакція стала для дуету найважливішою.
Chico та Qatoshi не обмежилися створенням патріотичної музики. Вони активно організовують благодійні концерти. Проведені концерти у Києві та Львові дозволили зібрати 300 тисяч гривень чистими, незважаючи на всі витрати. Ці кошти йдуть на потреби ЗСУ, зокрема на купівлю автомобілів для військових.
Дует серйозно розглядає можливість виступів безпосередньо у військових частинах. “Якщо нас хочуть бачити люди у військових частинах, то зробимо це з ентузіазмом”, — заявляють музиканти.
Qatoshi має виважену позицію щодо мови в українській музиці: “Хочеться, щоб розвивалася українська музика. Але якщо український артист заспіває російською, то я не бачу в цьому нічого поганого. Він хоче так, то нехай робить.” При цьому він радіє, що зараз є велика кількість артистів, які українською мовою випускають чудові пісні.
Реакція російських підписників
Коли вийшла пісня “Допоможе ЗСУ“, реакція російських підписників була різною. Деякі писали, що музиканти “щось неправильно роблять”, інші – що в них “душа болить за те, що сталось”. Найбільше вразило те, що деякі росіяни навіть надсилали гроші на потреби ЗСУ, просячи “кинути карту” і справді переказуючи кошти.
Окрім головного хіту, дует створив ще одну резонансну пісню – “Ластівки”. Цей трек має зовсім інший настрій – він про повернення додому людей, які зараз перебувають далеко, виїхали за кордон або перебувають у зоні бойових дій.
На питання про бажану співпрацю Qatoshi несподівано відповів: “50 Cent“. Цей факт демонструє амбіції дуету вийти на міжнародний рівень. Музиканти навіть жартують, що отримали галочки в Instagram і скоро писатимуть американському реперу.
Виконавці не планують обмежуватися виключно воєнною тематикою. “У кожного музиканта болить по-своєму. У нас болить ця тема, відповідно є треки про війну. Звісно, можливо писати про інше, і ми будемо писати на інші теми”, — пояснює Qatoshi.
Позиція щодо колаборацій
На поточному етапі дует хоче сформуватися самостійно. “У нас є новостворений гурт з двох артистів, які раніше писали пісні. Зараз ми хочемо закріпитися і показати, що ми вміємо. Тоді можна буде думати й про співпрацю з іншими артистами”, — розповідає Микола.
Один з найцікавіших фактів — трек “Допоможе ЗСУ” був записаний у звичайній бесідці. Це доводить, що для справжньої творчості не потрібні дорогі студії — потрібна лише душа та правильний настрій.
Роман виявився не лише талановитим бітмейкером, але й освіченою людиною з лінгвістичною освітою. Микола, у свою чергу, успішно поєднує музичну кар’єру з веденням популярного блогу та соціальною активністю.
На питання про те, чи залишиться тенденція писати українською мовою на патріотичні теми після війни, Qatoshi відповідає з характерним гумором: “Якийсь період точно так. Думаю, що місяць, два, три після нашої перемоги, а там подивимось.”
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Головна місія
Основні плани дуету залишаються незмінними: “Плануємо так само лікувати людей музикою і гріти людей музикою. От такі плани. Також будемо робити благодійні концерти.”
Chico та Qatoshi стали не просто популярними виконавцями – вони стали культурним феноменом. Їхня творчість демонструє, як мистецтво може миттєво реагувати на історичні виклики, об’єднувати людей і надавати їм сили у найскладніші моменти.
Історія цього дуету — це яскравий приклад того, як звичайні люди з різних куточків України, маючи різний досвід та бекграунд, можуть об’єднатися заради спільної мети. Їхній успіх показує, що справжнє мистецтво не потребує величезних бюджетів чи розкручених лейблів – йому потрібна лише щирість і відповідність духу часу.
Роман Коваленко (Chico) та Микола Сопронюк (Qatoshi) увійшли в історію української музики як автори пісні, яка стала справжнім народним гімном боротьби. Їхня творчість — це не просто музика, це документ епохи, голос покоління та символ незламності українського духу.
